Ексклюзив

Віталій Смердов: «Якщо знизити податки, частка зарплат «у конвертах» істотно знизиться»

8 Грудня 2020
Tatiana Garkusha Читать на русском

Україна і сплата податків – поняття поки не до кінця тотожні. Це, перш за все, пов’язано з високим податковим навантаженням на бізнес. Про те, як зробити податкову систему України більш ефективною, провести «детінізацію» економіки, а також як підготувати українців до декларування доходів, в інтерв’ю для Maanimo розповів директор Палати податкових консультантів Віталій Смердов.

– Віталій, останні податкові ініціативи уряду викликають безліч питань, невдоволення і суперечок, обростають міфами. По-вашому, чому так відбувається? Адже, здавалося б, усі хочуть краще жити, платити податки, але будь-які реформи сприймаються вороже.

– Виділю дві причини. Перша: податкова реформа спрямована, багато в чому, на боротьбу з тіньовим ринком, який не тільки не наповнює бюджет податками, а й заважає розвиватися білому бізнесу. На жаль, посилюючі заходи, зокрема, так звана «тотальна фіскалізація», негативно впливають на весь бізнес, а не тільки на «тіньовиків» (як свого часу було з СЕА ПДВ і СМКОР). Звідси і масове невдоволення.

І друга: податкова служба, незважаючи на те, що їй намагаються створити позитивний імідж, відноситься до платників податків упереджено. Причому мова йде не про корупцію, а про те, що перевіряючі застосовують норми закону таким чином, щоб донарахувати бізнесу якомога більше податків. Тому податкова реформа, яка створює для перевіряючих нові можливості для донарахувань (КІК, конструктивні дивіденди, розширення дії принципу ділової мети тощо), бізнесом сприймається агресивно.

– Україна потребує більш ефективної податкової системи – це факт. Але як її поліпшити, не викликаючи при цьому гнів МСБ, не відлякуючи інвесторів?

– Законопроект № 1210, який на сьогодні викликає найзапекліші суперечки, у своїй основі позитивний і відповідає європейській практиці. Інша справа, що з усіх варіантів, які можуть бути впроваджені в Україні, законодавець обрав найжорсткіші для бізнесу (КІК як для фізичних, так і для юридичних осіб, правило «тонкої капіталізації», яке буде застосовуватися до процентів від будь-яких позикодавців, а не тільки пов’язаних нерезидентів тощо).

Крім того, в законопроекті пропонується запровадити ряд суто фіскальних норм, які спрямовані виключно на наповнення бюджету на шкоду бізнесу (донарахування ПДВ у розмірі 20% при експорті за ціною нижче звичайних, виключення з податкових витрат курсових різниць тощо).

Тому якщо законодавець обере більш зважений варіант і виключить/пом’якшить ряд ініціатив із законопроекту № 1210, бізнес, у тому числі іноземний, буде сприймати дану податкову реформу позитивно.

Крім того, справа не тільки в податковій реформі, а й у практиці застосування податкових законів. У першу чергу, важливо, щоб і податкова служба змінила своє ставлення до бізнесу.

– Однин із важливих напрямків у процесі становлення української економіки – це її детінізація. Які сфери в Україні найбільше перебувають у тіні? Хто і чому найчастіше ухиляється від сплати податків?

– Зі сфер можна виділити обіг імпортної техніки, сільське господарство. Причини ухилення, як правило дві – економія на податках (без цього деякі моделі бізнесу можуть втратити економічний сенс) і складність прозорої роботи (оскільки в такому випадку стикаєшся з увагою з боку контролюючих органів, не тільки податкових, а й, зокрема, держпраці) .

Також звертаю увагу, що важливо розмежовувати саме ухилення від сплати податків, зокрема, пов’язане з контрабандою або схемами роботи з готівкою, і легальну податкову оптимізацію, яка вписується в рамки закону.

– Гучний вже законопроект №1210, який у рази підвищує податки і платежі для великих підприємств, практично затискає великих гравців у лещата. Віддаючи більше, у них буде залишатися менше коштів на належну конкуренцію і інвестиції. Багато хто вважає цей документ «драконівським». Наскільки це так?

– У поточній редакції законопроекту № 1210 це так. Але якщо змінити ряд його норм, зокрема, пом’якшити правило «тонкої капіталізації», зберегти витрати за курсовими різницями, не вводити правило ділової мети в Податковий кодекс, оскільки воно вже зафіксовано в MLI, не вводити донарахування ПДВ за ставкою 20% при експорті за ціною нижче звичайних тощо, то я впевнений, що законопроект буде сприйматися позитивно.

– Останнім кроком податкової реформи має стати загальне декларування. Крім того, планується ввести сімейне декларування. Імовірно, це станеться через 2-3 роки, але наскільки українці готові до такого нововведення?

– Це один із заходів, до якого ніколи ніхто не буде готовий до тих пір, поки його не введуть – незалежно від країни. Що стосується України, то потрібно, перш за все, створити прозорі і зрозумілі кожному, незалежно від сфери діяльності та рівня освіти, правила декларування.

Також зберігається ризик, що податкова служба в її поточному стані буде сприймати дані правила, перш за все, як нові можливості для донарахувань. Поки цей ризик не буде виключений, говорити про готовність українців до загального декларування передчасно.

– Як підготувати населення до того, що, наприклад, навіть витрати на навчання або відпочинок доведеться вносити в декларацію?

– Витрати на навчання і зараз у ряді випадків можна вносити до податкової декларації – якщо є бажання зменшити ПДФО (так званий, податковий кредит). І, за моїм досвідом, люди цією можливістю активно користуються.

Тому все залежить від того, як дані правила пропишуть у законодавстві, а також від виконання умов, про які я говорив у відповіді на попереднє запитання.

– У деяких європейських країнах податкові ставки дуже високі, при цьому туди охоче заходять інвестори. Чому в Україні досі не склалася адекватна система оподаткування, яка сприяла би припливу інвестицій?

– Іноземним інвесторам заважають труднощі повернення інвестицій з України (ця проблема зараз активно вирішується валютними послабленнями), складність ведення податкового обліку (проблема була частково вирішена після того, як облік з податку на прибуток став вестися на підставі бухгалтерського обліку), а також практика застосування податкових законів перевіряючими (включаючи агресивну поведінку податкової міліції, яку обіцяють ліквідувати вже не перший рік). Також є безліч неподаткових проблем, зокрема, ризик втрати бізнесу в наслідок рейдерського захоплення.

Ці проблеми так чи інакше вирішуються, але, на жаль, недостатньо активно.

– Чому українці не хочуть платити податки (не рахуючи високі ставки)? Як стимулювати податкову відповідальність населення?

– Я би не стверджував, що українці не хочуть платити податки. Що стосується зарплат «у конвертах», то, як правило, це ініціатива не працівників, а бізнесу в особі їхніх роботодавців. При цьому для бізнесу в цій частині справа як раз у високому навантаженні на фонд оплати праці (ПДФО – 18%, військовий збір -1,5%, ЄСВ – 22%). Якщо його знизити, частка зарплат «у конвертах» може істотно знизитися.