Вікторія Волковська (АФІ): «Плата за послуги МФО зросте, адже їх ставатиме менше»
Щоб взяти кредит в банку, українцям доводиться виконувати ряд вимог і збирати значний список документів, що негативно позначається на обсягах банківського кредитування. При цьому серед населення набирають популярність мікрофінансові організації, готові швидко видати кредит на простих умовах. Однак прийнятий закон “про спліт” дозволить у 2020 році передати функції контролю та регулювання компаній небанківського фінринку від Нацкомфінпослуг до Нацбанку, що може сприяти відходу з ринку десятків МФО.
Про те, чи позначиться це на кредитних ставках мікрофінансових організацій, як боротися з шахраями і чому МФО почали масово штрафувати клієнтів, у ексклюзивному інтерв’ю для Maanimo розповіла Вікторія Волковська, генеральний директор Асоціації фінансових інституцій.
Про зростання популярності МФО
— За даними Нацкомфінуслуг, обсяги кредитування фізосіб мікрофінансовими організаціями за перше півріччя 2019 року зросли на 18% порівняно із 2018-м. Окрім того, що в таких установах набагато простіше і швидше взяти кредит, ніж у банках, чим ще обумовлене зростання? У чому особливості кредитування МФО в останні місяці?
— На сьогоднішній день послуги з видачі дрібних кредитів від небанківських фінансових установ є досить затребуваними. Тому і такі компанії також активно розвиваються з кожним днем. Фізичні особи, які не можуть швидко і без всяких паперових та інших тяганин отримати кредит в банках, все частіше вдаються до подібних установ. Адже, дійсно, вони можуть видати короткий та великий кредит.
Так, зростання обсягів кредитування небанківськими фінансовими установами за підсумками першого півріччя 2019 року становить 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зростання обсягів таких кредитів за підсумками 2019-го, як я думаю, буде не менше 25-30%.
Таким чином, відповідаючи на ваше запитання, скажу, що, по-перше, таке зростання обсягів кредитування пов’язане зі швидкістю та простотою оформлення кредитів. Небанківські установи за даними паспорта потенційного кредитоотримувача запитують у бюро кредитних історій з нього всю інформацію і швидко приймають рішення. Звичайно ж, якщо в такому бюро є інформація, наприклад, про непогашені кредити, які фізособа коли брала в інших установах, то йому буде відмовлено в отриманні грошей.
Скажу так, що сьогодні небанківські фінансові установи є носіями сучасних скорингових програм і йдуть в ногу із часом. Все це значно знижує ризики щодо неповернення кредитів.
Про масові штрафи
– Влітку поточного року член Нацкомфінпослуг Денис Ястреба заявив, що недосконало прописане законодавство у сфері небанківського фінринку призвело до стрімкого зростання скарг клієнтів таких установ. Основна причина – високі штрафи і пені, які нараховували фінкомпанії позичальникам, незважаючи на дуже високі ставки за кредитами. Чому мікрофінансові організації так масово нараховують штрафні санкції?
– Дійсно, на сьогодні законодавство з регулювання роботи небанківських фінансових установ виписано не досить добре. Там багато прогалин, спірних моментів.
Що стосується штрафів, то тут потрібно все чітко розділяти. Часто кредитоотримувач бере кредити на невеликий проміжок часу, наприклад, на 10-15 днів, що називається в народі «до зарплатні». Зрозуміло, термін невеликий і повертати гроші потрібно також швидко та з відсотками. Але такий кредитоодержувач тягне зі своєчасною виплатою по кредиту і виплачує всі належні платежі через 7-8 місяців. Ви уявляєте, якими високими з усіма відсотками, штрафами і пенями будуть такі виплати? Ці суми у 20-30 разів перевищать саме тіло кредиту.
Тепер ви розумієте, чому фінкомпанії нараховують масово штрафи і пені у великих розмірах, окрім виплати відсотків за кредитами. Недисциплінованих кредитоотримувачів дуже багато, і їх число зростає.
Інша справа, якщо людина бере такий кредит терміном на рік, то умови зрозумілі і прийнятні, і він погашає свої борги рівномірно протягом цього строку.
Хоча по пенях і штрафах існує законодавче обмеження – їхне сумарне число у грошах не повинно перевищувати тіло кредиту.
Таким чином, будь-якого кредитоотримувача потрібно привчати до того, що якщо взяв кредит (не важливо на яку суму), то, будь ласка, своєчасно і чесно поверни його з усіма належними відсотками.
Про клієнтів-шахраїв
– МФО часто мають справу з масовим шахрайством клієнтів – останні беруть по 20-25 кредитів у кожній такій установі і не повертають їх. Нещодавно Нацкомфінпослуг звертався до подібних фінустанов із проханням вибірково підходити до клієнтів і скоротити кількість видаваних кредитів, оскільки це подвоює випадки шахрайства. Яка Ваша позиція в цьому питанні?
– Так, у Нацкомфінуслуг дійсно праві. Тут часто зловмисники (назвемо їх так) прекрасно знають роботу фінкомпаній та їхне звернення до бюро кредитних історій. Так ось вони можуть швидко набрати кредитів протягом 1-2 годин у десяти компаніях. Чому? Тому що перевірка їхній історій у Бюро Кредитних Історій здійснюється протягом 1-2 годин. І, зрозуміло, за цей невеликий проміжок часу такі нечесні кредитоотримувачі і оформляють безкарно кредити в 20-25 компаніях.
Тут знову повернуся до фінансової дисципліни. В Європі та США взяти кредит на суму всього лише 100 доларів і не повернути його – нонсенс і подія номер один у житті. Він таким чином зіпсує собі кредитну історію на все життя, і жоден банк йому ніколи ніяких грошей не видасть. У нас же все безкарно і часто не псує кредитну історію окремо взятої фізичної особи.
Про високі ставки
– Чому дрібні компанії небанківського фінринку досі утримують дуже високі ставки за кредитами до 200-300%? Чи можуть вони значно зменшити такі показники, або в цьому немає необхідності через великий потік клієнтів?
— Дійсно, процентні ставки у небанківських фінансових установ дуже високі. Однак все це виправдано. Ну, по-перше, і ми вже про це говорили, залишається досить високим відсоток неповернення грошей. По-друге, адміністративні витрати фірм, пов’язані з утриманням офісів, виплатою зарплат, сплатою податків і т. д. В-третіх, і про це мало говорять, небанківські фінансові установи віддають в борг кредитополучателям на відміну від банків, свої гроші. Як відомо, останні живуть за рахунок рефінансування Нацбанку України.
Якщо все це врахувати і підрахувати, то реальна дохідність таких компаній знаходиться не на рівні 200-300% річних, а 20-30%. А це досить «нормальні» цифри.
І в цьому нас повинні розуміти всі: і держава, і звичайні фізичні особи. Ну і дійсно, якби людям не було вигідно швидко і без всяких волокит отримати гроші у таких установах, то вони б цього не робили.
– Чи є передумови для подальшого зниження ставок за кредитами для МФО, які вони?
— Поки я цих передумов не бачу. Це все залежить від прийняття різних нормативно-правових актів, в тому числі, і з боку Нацбанку. Це ціла низка заходів і в один день вони, зрозуміло, статися не можуть.
Про регулювання ринку
– Восени цього року президент Володимир Зеленський підписав закон «про спліт» який запроваджує міжнародні стандарти регулювання і нагляду в небанківському фінсекторі. Тепер Нацбанк, а не Нацкомфінпослуг з 1 липня 2020 року контролюватиме подібні установі. Як це відіб’ється на їхній роботі? Чи не буде надмірним контроль з боку регулятора?
— Поки про це теж сказати досить складно. Потрібно буде прийняти ряд нормативно-правових актів під новий закон. Але вже зараз ясно, що банки працюють за одними законами, а установи небанківського фінансового ринку – за іншими. Тому єдиних стандартів бути не може. І саме тому я вважаю «спліт» якоюсь утопією. Адже, наприклад, небанківські установи («кредити до зарплатні») працюють за своїми профільними законами, і вони написані суто під наш ринок. Це не враховуючи чималої кількості нормативних актів. А щодо інших учасників ринку, наприклад, страхових компаній та ломбардів, то під них прийняті свої відповідні закони.
Заспокоює одне: Нацбанк України розуміє це і проводить досить багато підготовчої роботи. Так, починаються обговорення різних майбутніх нормативно-правових актів з небанківською громадськістю.
– Але ж ви завжди говорили про те, що в НБУ немає фахівців, які добре знають небанківський ринок…
— Я про це кажу і зараз. Так, їх там немає. Але, за нашою інформацією, частина фахівців з Нацкомфінпослуг перейдуть до Нацбанку, і ми сподіваємося, що якийсь кістяк буде там сформований за кожним з сегментів небанківського ринку.
— Ви стверджували, що таке переформатування ринку регулювання однозначно призведе до подорожчання вартості послуг. Як ви вважаєте зараз?
— Так, таке буде. Адже, запровадивши «спліт», Нацбанк посилить будь-які вимоги до учасників ринку. З’являться великі штрафи, можливо, і за невеликі провини. Наприклад, якщо буде будь-якої компанії виписаний штраф розміром 2 мільйони гривень, то, безперечно, що фірма, виплативши його, просто закриється. Адже у неї не буде коштів до подальшого існування. А звідси і слід підвищення розмірів плати за послуги компаній небанківського фінансового ринку, адже їх ставатиме менше.
Коментарі