Ексклюзив

Новий старий законопроект: за відмивання «брудних» грошей збільшили штрафи

16 Грудня 2020
Yaroslav Rizhok Читать на русском

На початку листопада Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення. Документ на 90% нагадує вже діючий. Однак у новому законопроекті за проступки банків, банків, фірм і фізичних осіб значно збільшили розміри штрафів. Maanimo розбирався, які нововведення передбачає прийнятий документ, у скільки разів зростуть штрафи за відмивання нелегальних грошей, і в чому відмінність нового законопроекту від діючого.

Суб’єктом законодавчої ініціативи, а, отже, і автором цього документа виступив Кабінет Міністрів України в особі прем’єра Олексія Гончарука.

Варто відзначити, що зараз в Україні вже діє подібний закон, але уряд вирішив кілька його підкоригувати і видати на світ свій документ.

Найголовніше: як збільшили порогову суму

З назви законопроекту №2179 стає зрозуміло, що він спрямований на підвищення ефективності протидії відмиванню брудних грошей, а також на боротьбу з фінансуванням тероризму.

Піти на цей крок Україна зобов’язалася за угодою про асоціацію з Європейським Союзом, імплементувавши відповідні міжнародні стандарти групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (FATF).

Що ж собою являє прийнятий у першому читанні законопроект, і які його негативні і позитивні сторони?

Найважливішим з того, що регламентує цей документ, є збільшення порогової суми і зменшення кількості ознак для обов’язкової звітності відповідним органам про фінансові операції. Так, порогова сума «початку звітності» стартує не від 150 000 гривень, як це прописано у чинному законі, а з 400 000 гривень.

Список тих, хто підпадає під пильне «око», досить широкий: банки, небанківські фінансові організації (МФО (мікрокредитування), страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди), біржі, платіжні організації і окремі фізичні особи.

Законопроект регламентує розміри максимального штрафу для банків і фінустанов у тому випадку, якщо їх визнають винними у відмиванні «брудних» грошей. Установи або фірми повинні виплатити 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо вони вчинили або вчиняють системні порушення. Якщо ж це є одиничним випадком зловживання, то штраф буде значно “скромніший” – 1 млн неоподатковуваних мінімумів. Тобто суми штрафів, які застосовуватимуть до порушників, досягають досить відчутних і лякаючих цифр-до 170 млн гривень.

Як вважає співробітник юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Олександр Камша, такий розмір штрафу досить відчутний навіть для банківської установи. До того ж, запевняє юрист, цей документ містить цілий ряд положень, які можна неоднозначно трактувати, і вони в основному є чисто оціночними. «Однак саме тому можуть легко порушуватися права фізичних та юридичних осіб. Також це буде спонукати до значних проявів корупційних ризиків», – зазначає він у коментарі для Maanimo.

Фізособи давно готові і уникають штрафів

Штрафні санкції також значно зростуть і для фізичних осіб. Юрист Ростислав Кравець зазначає, що, наприклад, це можуть бути «приховані» чи «брудні» гроші (як їх кваліфікують відповідні органи контролю) при операціях купівлі-продажу житла. Адже відомо, що житло коштує в Україні в більшості випадків більш 400 тисяч гривень, і контролювати такі процеси на предмет відмивання також будуть. Але таке є і зараз.

“Просто при купівлі-продажу квартири великі суми розбиваються на кілька малих, і, відповідно, вони становлять зараз менше 150 тис. гривень. Надалі складуть менше 400 тисяч гривень. А на такі угоди не поширюється правило фінансових перевірок. Тобто проблем в цьому немає», – зазначає Кравець.

Є й такі експерти, які вважають, що новий законопроект сильно розв’язує руки СБУ, і нібито вона з ще більш необмеженими правами надалі «кошмарити» бізнес. Це пояснюється тим, що відповідний законопроект зобов’язує бухгалтерів різних фірм і підприємств, нотаріусів, а також ріелторів докладати всіх зусиль з їх боку для здійснення жорсткого контролю за клієнтами. Як воно буде на практиці, і чи залишиться така норма до другого читання, поки невідомо.

Кінцевих власників треба знати в обличчя

Однак відомо, що законопроект передбачає відкриту інформацію про кінцевих бенефіціарів фірм. Проте, така норма діє і в нинішньому законі. І в цьому принципово нового нічого і немає. Олександр Камша вважає, що в проекті закону не зрозуміло, що саме слід розуміти під терміном «кінцевий вирішальний вплив («контроль»)», який впливає на кваліфікацію особи як кінцевого бенефіціарного власника. До речі, як і інша купа визначень.

Банки неохоче коментують цей законопроект, що цілком зрозуміло, адже вони налякані можливими надвисокими штрафами, які запросто можуть бути виписані на них. Загалом, фахівці стверджують, що «новий» документ на 90% повторює вже діючий. Автори першого з цих документів просто зробили деякі незначні правки і вписали нові цифри.

Правда, ще є час до прийняття цього документа у другому читанні. Тому депутати ще можуть внести суттєві правки та уточнення.

Матеріал підготував Олег Громов