Чим жила Україна в 2020: ТОП головних подій року
2020 рік став для України роком серйозних випробувань, світова пандемія наклала свій відбиток на розвиток сфери економіки і банкінгу, підприємництва та життя звичайних українців. Чим же запам’ятається цей рік для України, які події стали значущими для нашої країни, розбирався Maanimo.
2020 рік виявився непростим для людей в усьому світі. Цей період був багатий на різні події, справжні випробування і значущі зміни. Але ми підготували для вас добірку найважливіших подій, якими жила наша країна в році, що минає.
Відставка уряду
4 березня в Україні оновився склад Кабміну, на посаді прем’єра Олексія Гончарука змінив Денис Шмигаль. Уряд Гончарука став самим недовговічним в історії України, він протримався всього 6 місяців. Причиною відставки став той факт, що провалів було набагато більше, ніж досягнень. Гончарук обіцяв забезпечити зростання економіки на 40% протягом наступних 5 років, однак за останні 6 місяців роботи нового Кабміну темпи зростання промвиробництва стали сильно знижуватися, просідали і інші показники, та й скандал з прослуховуванням надав прем’єру «ведмежу послугу».
Весняний локдаун
12 березня уряд оголосив про початок карантину через загрозу подальшого поширення коронавірусу. Тоді заборонили проведення масових культурних, спортивних та розважальних заходів, а також було призупинено навчальний процес в школах і університетах. Українців посадили по домівках, позбавивши можливості заробляти на хліб. Особливо від цих заходів постраждав вітчизняний бізнес, оскільки за час локдауну уряд лише знизив податкове навантаження на підприємців, але доходів у них від цього не додалося.
Через карантин просів і ВВП, скоротився споживчий попит, як і бюджетні доходи, а рівень безробіття різко злетів вгору. З початку карантину статус безробітного отримали 525 тис. українців, що на 53% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Країну захлеснула затяжна економічна криза, тому новому Кабміну довелося блискавично приймати ряд рішень, щоб утримати українську економіку на плаву. За підсумком Кабмін знизив планові показники доходів і витрат, збільшивши обсяг запозичень, урізав соціальні витрати, організував перекачування фінансових ресурсів бюджету в проект «Велике будівництво». Також прем’єр заявив про запуск програми зі стримування зростання безробіття, в рамках якої передбачалося створення 500 тис. робочих місць, проте ця ініціатива провалилася.
Однак на тлі карантину, зростання безробіття і закриття бізнесу деякі сфери значно наростили свій потенціал. Наприклад, за час пандемії в Україні спостерігалося зростання в 1,5-2 рази аутсорсингових послуг українських IT-компаній, на 20% -30% інформаційно-розважальних онлайн-сервісів, на 40%-60% онлайн-рітейлу і сектора кур’єрської доставки, на 40%-50% онлайн освітніх та ігрових платформ, на 60%-70% онлайн-платформ для організації і проведення вебінарів, телеконференцій, платформ для проведення тренувань, на 40%-60% фармацевтичної галузі.
«Доступні кредити» для бізнесу
За час карантину майже 18% підприємців згорнули свій бізнес, оскільки не змогли оговтатися від весняного локдауну. І все-таки уряд почув прохання власників малих і середніх підприємств і запустив програму пільгового кредитування бізнесу під низький відсоток – «5-7-9%». Насправді програма була запущена ще урядом Гончарука, проте її ефективність залишала бажати кращого. Тому вона кілька разів переглядалася і була взята під контроль Нацбанку і Кабміну. І тільки в серпні 2020 року програма заробила і почала надавати більш-менш значний економічний ефект.
З моменту старту програми «Доступні кредити 5-7-9%» українські банки вже видали 7158 кредитів на загальну суму в 16,5 млрд грн, з яких 10,633 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 3,150 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції і 2,758 млрд грн в якості антикризових кредитів під 3%. Слід зазначити, що програма постійно допрацьовується і умови спрощуються, щоб охопити якомога більше різних сегментів бізнесу.
Ставка НБУ
Україна проводжає 2020 рік з найнижчою обліковою ставкою в історії, яка вже 7 місяців поспіль тримається на позначці в 6%. Так довго НБУ ще ніколи не зберігав свою політику незмінною. Рекордне зниження облікової ставки дозволило регулятору стимулювати українську економіку (чим нижче ставка, тим дешевше ресурси в гривні, тим більше можливостей кредитувати) і розігнати інфляцію до діапазону в 5% ± 1 (низька ставка означає, що компанії та фізособи менш охоче зберігають гроші в банках і витрачають їх на споживання, ціни ростуть).
Транш МВФ
22 травня МВФ попередньо затвердив для України півторарічну програму кредитування на 5 млрд доларів, реалізація якої стала можливою тільки після вступу в силу ряду законів, одним з яких був так званий «антиколомойський» закон, що виключає повернення націоналізованого ПриватБанку колишнім власникам.
12 червня українська сторона отримала перший транш у розмірі 2,1 млрд доларів, який повинен був допомогти нашій державі подолати пандемію коронавірусу і забезпечити макрофінансову стабільність. Але на цьому надходження коштів і зупинилося. Кінець 2020 року, а МВФ не поспішає виділяти Україні черговий транш, і у цього рішення є відразу кілька причин: цю затримку в МВФ пояснюють нестабільністю кадрової політики регулятора, оскільки на посаді глави НБУ 16 липня Якова Смолія замінив Кирило Шевченко.
І якщо після поїздки нового глави центробанку в Вашингтон сумніви представників фонду на рахунок його компетентності були розвіяні, то Конституційний суд України додав ще одну причину МВФ сумніватися в необхідності перерахування українській стороні чергового траншу. У країні вибухнула конституційна криза, а під будівлею Конституційного суду зібралися протестувальники.
Діджиталізація банків
Одна з найсильніших тенденцій року, що минає – діджиталізація банків, драйвером якої стала пандемія. Безумовно, багато українських фінустанов і до кризи мали свої програми та онлайн-продукти, але пандемія загострила конкуренцію за клієнта. Банки стали перетворюватися в IT-компанії і створювати свої технологічні платформи, а необанки перетворилися в повноцінних гравців ринку, яких нарешті стали сприймати всерйоз.
Банкам довелося швидко розробляти нові продукти, які відповідають постійно мінливому попиту споживачів. У 2020-му від швидкості запуску digital-продукту залежала не просто популярність банку, але його виживання в нових реаліях. Ну а самі українці стали частіше користуватися онлайн-платежами і безконтактною оплатою. Також варто відзначити і внесок НБУ, який надав банкам більше свободи в плані онлайн-обслуговування клієнтів.
Введення касових апаратів
Ще в 2019 році президент звів завдання виведення економіки з тіні в ранг пріоритетного, тому парламент прийняв ряд законів для детінізації сфери торгівлі і послуг. З цієї причини в немилість впали підприємці 2-4 групи. Відповідно до закону, їм потрібно було обзавестися традиційним касовим апаратом або спеціальною програмою на смартфоні, комп’ютері або планшеті, щоб податкова знала про всі операції, що проводяться підприємцем на своєму робочому місці.
Однак бізнес не оцінив цю ініціативу і відреагував акціями протесту, в ході яких представники МСБ вимагали скасувати карантин вихідного дня і закон про введення касових апаратів. В результаті бізнес хоч і частково, але домігся свого – Рада проголосувала за відстрочку введення касових апаратів для ФОП до 1 січня 2022 року. А це означає, що уряду ще доведеться повернутися до цього питання.
Як швидко Україна зможе відновитися від наслідків коронакризи – поки не знає ніхто. Це залежить від того, наскільки уряд здатний підтримувати економіку країни через держвидатки. За даними регулятора, своїх грошей у держави вкрай мало, тому без додаткового фінансування Україні буде непросто вийти з кризи.
Коментарі