Нещодавно керівництво Національного банку України заявило про зниження частки проблемних кредитів від їхнього загального обсягу у фінансових установах країни. Їх інакше ще називають NLP. Експерти і керівники пояснюють зниження частки таких токсичних кредитів у портфелях банків загальним зростанням якості кредитних продуктів, «очищенням» державних банків і зміцненням гривні.

Maаnimo розбирався в тому, які причини лягли в основу такої позитивної тенденції.

2019-й – рік успішного розвитку банків

У першу чергу потрібно відзначити, що в 2020 рік банківська система, на думку багатьох експертів, увійшла в непоганому фінансовому стані. Це ілюструють такі показники, як рентабельність активів і адекватність капіталу. Саме торік не було жодного випадку визнання банку в Україні неплатоспроможним.

Однак існує інша проблема: більше половини банків країни мають державний капітал. Всі вони відрізняються низькою ефективністю й оперативністю, а також мають найбільшу частку токсичних кредитів. Деякі експерти вважають, що найкласичнішим прикладом такого токсичного банку є ПриватБанк.

ПриватБанк пояснює свою токсичність націоналізацією

Як заявив maanimo прес-секретар ПриватБанку Олег Серга, у фінансової установи дійсно є невелика частка токсичних кредитів, але вони пов’язані не з операційною діяльністю, а скоріше, з процесом націоналізації:

«Ми не можемо розглядати такі «токсичності» як класичну її модель. Сьогодні це все регулюється окремими рішеннями і виходить в іншу площину — міжнародні суди. А ось робочий кредитний портфель нашого банку, навпаки визнано одним із найчистіших по всій банківській системі».

Нові кредити більш якісні

Яка ж доля токсичних кредитів від усіх виданих банками за останні роки і на сьогодні? Виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова повідомила maanimo, що цей процес останнім часом відбувається впевнено, але поступово.

«Впродовж двох останніх років  рівень NLP знизився з 56,6% на 1 лютого 2018 року до 48,8% на 1 січня 2020 року. Причини плавного, але постійного в часі тренду пояснюється як роботою фінансових установ із проблемними кредитами, які хоч і не швидко, але погашаються і реструктуризуються, або списуються за рахунок резервів, так і в цілому за рахунок досить високої якості самих кредитів», — говорить експерт.

Вона уточнює, що, таким чином, «старі» кредити, серед яких багато проблемних, поступово вибувають з банківських балансів, а нові генерують набагато менші NLP.

Керівники Нацбанку відповідають на це питання набагато більш розгорнуто. У регуляторі заявили, що одним із основних чинників поліпшення якості кредитних портфелів є, по-перше, зростання нового споживчого кредитування. Саме його експерти оцінюють досить солідним показником — до 30% за 2019 рік. Завдяки цьому частка непрацюючих кредитів у такому сегменті знизилася на 11,9% — до 34,1%.

Також регулятор запевняє, що кредитні портфелі фінансових установ в останні роки стали «чистішими» завдяки їхній реструктуризації в двох державних банках. До речі, в НБУ наполягають, що до цих двох установ не належить ПриватБанк, який, на думку експертів, має особливу картину токсичних кредитів, пов’язаних із націоналізацією цієї великої установи. А частку непрацюючих кредитів у держбанках скорочено з 55% до 49%.

Також однією з причин поліпшення якості кредитних портфелів банків експерти вважають посилення позицій національної валюти, яке триває в Україні вже багато місяців.  

До 10% за десять років

Голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин указує, що позитивний процес зменшення частки токсичних кредитів триватиме й надалі. За його словами, це можна пояснити тим, що в нашій країні ухвалена і працює Стратегія розвитку фінансового сектору до 2025 року. Згідно з цим документом, зменшення цього показника повинно дійти до 10%.

Проте експерт запевняє, що за п’ять років такого гарного результату навряд чи вдасться досягти  — для цього знадобиться 10 років.

Однак, щоб там не було, а зменшення частки токсичних кредитів у нашій країні вже набуло характеру чіткого тренда. І це з кожним місяцем сприятиме поліпшенню роботи банків і фінансової системи України. Наприклад, збільшуватимуться показники прибутковості фінустанов, і вони, у свою чергу, будуть пропонувати більш вигідні продукти для своїх клієнтів. У тому числі, кредити з більш низькими відсотками і прийнятними умовами їхнього обслуговування.

Матеріал підготував Олег Громов