Свобода vs регулювання: чого чекати МСБ до кінця 2019 року
2019 рік видався для українського бізнесу непростим та багатим на зміни. З приходом нового президента та уряду в країні почали активно проводити реформи для поліпшення бізнес-клімату. Однак деякі з них спрямовані на посилення умов для підприємців. Принаймні, на думку самих представників бізнес-спільноти України, адже найбільш сильне обурення окремі реформи викликали саме у малого та середнього бізнесу.
Maanimo розбирався у тому, що очікує на український МСБ до кінця поточного року, чи покращиться бізнес-клімат в країні та наскільки банки готові підтримувати підприємців.
Doing Business: вище, швидше, інвестиційно привабливіше
Україна в цьому році змогла піднятися у міжнародному рейтингу інвестиційної привабливості Doing Business відразу на сім позицій, посівши 64 місце зі 190 можливих. Впевнене сходження країна демонструвала з 2015 року, коли потрапила до першої сотні рейтингу. З тих пір позиції України тільки росли.
Світовий банк складає Doing Business з 2003 року за підсумками комплексного дослідження стану реформ у кожній країні, що входить у рейтинг. Цей інвестиційний рейтинг є одним з ключових факторів, що формують бажання інвесторів вкласти гроші у ту, чи іншу країну.
Україна вирвалася вперед завдяки тому, що поліпшила шість з цих ключових індикаторів: «Захист міноритарних акціонерів» (відкритість інформації про кінцевих вигодонабувачів), «Отримання дозволу на будівництво» (усунено вимоги до найму незалежного інженера-проектанта або консультанта, введена система онлайн-повідомлень, незначно знижено ціну на дозвіл на будівництво у Києві), «Підключення до електромереж» (спрощено підключення до електромереж і упорядковано технічні умови, а також впроваджено географічну інформаційну систему. Також поліпшено надійність електропостачання, завдяки механізму компенсації відключення), «Міжнародна торгівля» (спрощено вимоги до сертифікації окремих промислових товарів), «Реєстрація майна» (також спростили реєстрацію земельних володінь, підвищили прозорість управління земельними ресурсами) та «Доступ до кредитів» (отримувати кредитну інформацію стало легше завдяки створенню нового Національного реєстру кредитів в НБУ).
Уряд вже назвав підвищення рейтингу України хорошим знаком, результатом початку їхньої роботи та “зеленим світлом” подальшим реформам.
Втім, як відзначають експерти, насправді підвищення позицій України є заслугою попередньої влади, оскільки при складанні рейтингу враховувалася ситуація на травень 2019 року. Крім того, за двома найбільш важливими показниками рейтингу «Оподаткування» та «Вирішення неплатоспроможності» – Україна навпаки просіла. Поки світ активно реформує бізнес-сферу, України в лідерах реформ немає. Особливо тривожною експерти вважають втрату 22 позицій за два роки у показнику «Оподаткування», в цьому звинувачують підвищену фінансову податкове навантаження на бізнес (45,2% доходу йде на податки, у розвинених країнах цей показник не перевищує 20%) та загалом складну систему адміністрування податкової сфери.
Влада та МСБ: свобода чи рабство?
Нова влада відразу ж міцно взялася за малий і середній бізнес. Після того, як Кабмін оголосив свої плани щодо розвитку української економіки, до Верховної Ради подали низку законопроектів, що стосуються бізнес-сфери. Серед них ті найскандальніші законопроекти про кешбек, РРО, а також нові податкові ініціативи уряду.
Не дивно, що велика частина дрібних та середніх підприємців буквально завила від того, з якою швидкістю і жорсткістю уряд визначив курс на «закручування гайок». На відміну від великого бізнесу, який може за себе постояти, а спроби його притиснути загрожують проблемами із податковими надходженнями (як у ситуації з тютюновими компаніями), інтереси МСБ в Україні навряд чи може захистити хтось, крім них самих.
Український бізнес очікував від влади трохи інших дій. Серед іншого бізнесмени просили зниження податкового навантаження, припинення тиску на бізнес з боку держорганів, лібералізації та часткової декриміналізації законодавства в сфері економічних злочинів, стимулювання економіки. Влада начебто готова піти їм назустріч, але, схоже, виключно на своїх умовах.
Проте у день прийняття держбюджету-2020 прем’єр-міністр запевнив, що податки у наступному році точно не будуть піднімати – держава не бачить в цьому основне джерело заповнення фінансових ресурсів. Реалізацію низки інших законодавчих ініціатив, що викликали невдоволення підприємців, тимчасово припинено для доопрацювання. Більше того, наступного року уряд буде фінансово підтримувати агропромисловий комплекс – 4,4 млрд грн спрямовано на здешевлення кредитів для фермерства.
Чого хоче бізнес від влади
З урядом прем’єр-міністра Олексія Гончарука, наймолодшим в Європі, український бізнес пов’язує низку надій, перша з яких стосується того, що діяльність міністерства буде повністю прозорою. Окрім того, підприємці очікують зваженого підходу уряду до вирішення проблем бізнесу.
Очікують також і завершення реформування податкових і митних органів, приватизації великих держпідприємств, продовження і закріплення європейських економічних реформ, відкриття ринку землі, децентралізації, зниження впливу держави на бізнес і багато чого іншого. Справедливості заради варто сказати, що майже за всіма напрямками на сьогоднішній день вже зроблені певні кроки.
Чи готові банки до кредитування МСБ
Український малий і середній бізнес дійсно потребує грошей, які йому можуть надати банки. Інше питання в тому, чи готові фінустанови допомагати підприємцям, давати бізнесу кредити, і наскільки це для них ризиковано.
Бізнесмени часто скаржаться, що у порівнянні з іноземними інвесторами, кредитна ставка для українських підприємців у банках перевищує усі розумні межі. Однак це має своє пояснення.
«Жоден банк у світі не роздає гроші просто так. Будь-якому банку потрібні чіткі гарантії повернення коштів, висока кредитоспроможність і позитивна кредитна історія. Чим прозоріше компанія, чим вище кредитоспроможність компанії і надійність застави, тим нижче ризик неповернення кредиту банку. І ось вам результат – низька кредитна ставка. Погодьтеся, це дорогого коштує. Тому, якщо хочемо отримати доступ до дешевих кредитів, повинні міняти підходи до ведення бізнесу, дбати про репутацію та капіталізацію бізнесу», – вважає Олена Макеєва, яка займала пост заступника міністра фінансів України в уряді Яценюка.
Образно кажучи, банки в Україні не впевнені у надійності українського бізнесу, тому змушені страхувати свої ризики, встановлюючи підприємцям високу процентну ставку. У свою чергу, бізнес змушений брати кредити на таких умовах, або шукати гроші десь ще, або розорятися. Все це точно не сприяє економічній стабільності в країні.
Тим не менш, банки готові вкладатися у розвиток бізнесу в Україні і навіть очікують зниження процентної ставки за кредитами у наступному році.
«Конкуренція за бажаного клієнта змусить банки спрощувати/прискорювати процеси, знижувати витрати і втрати за рахунок діджиталізації процесів, дещо підвищить апетит до ризику (отже, трохи пом’якшаться вимоги до забезпечення/застави за кредитами та збільшаться максимальні суми кредитування в одні руки)», – говорить Євген Заіграєв, виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та МСБ АТ «Кредобанк». Він прогнозує зниження ставок кредитування в гривні для бізнесу на рівні 1,5-2,5% пункту протягом 2020 року. Це зниження може відбутися тільки паралельно зі зниженням облікової ставки НБУ, вартості залучення коштів Міністерством фінансів, а також ставок за депозитами.
Таким чином, у наступному році банки готові кредитувати малий і середній бізнес, при цьому знизивши процентні ставки – і чим краще буде збуватися позитивний прогноз банкірів, тим активніше ці ставки будуть знижуватися. Однак хибна економічна політика уряду, раптове падіння нацвалюти, призупинення реформ, відсутність допомоги від МВФ можуть загальмувати цей процес.
Коментарі