Україна веде переговори з МВФ щодо створення спеціального фінансового суду, в чию компетенцію входитиме забезпечення кращого захисту кредиторів, які не можуть повернути гроші через корумпованість судової системи. Таким кроком уряд планує знизити частку непрацюючих кредитів з нинішніх 42% до бажаних 24% вже до 2023 року. Однак чи виграють насправді від цього банки і як створення спеціального фінансового суду відіб’ється на українських позичальників, Maanimo запитав у банкірів.

Микола Змерзлий, директор юридичного департаменту АТ «Кредобанк»:

Імовірне створення спеціального фінансового суду для врегулювання спорів між кредиторами та позичальниками може стати спробою відновлення довіри з боку інвесторів та кредитних установ до України в цілому та її судової системи зокрема. Натомість цей суд, на жаль, не вирішить проблему недовіри інвесторів, оскільки для цього, на мою думку, потрібна системна робота з реформування судової системи та покращення захисту прав інвесторів та кредиторів на законодавчому та виконавчому рівні.

Олена Єрмолова, директор з управління ризиками Глобус Банку:

Вважаю, що створення окремих судів для розгляду фінансових суперечок не поліпшить ситуацію, якщо система призначення та діяльності суддів буде така ж, як і зараз. Ті ж судді пересядуть з одного кабінету в інший, швидше за все, в тій же будівлі, буде такий же процес, ті ж проблеми з об’єктивністю, справедливістю, присутністю корупційної складової, термінами розгляду, як і зараз.

В Україні потрібно повністю міняти судову систему, а не переназивати суди і розділяти діючих суддів на різні спеціалізації. Спеціальний фінансовий суд зможе стати ефективним, тільки якщо принципи його створення, роботи і контролю за його діяльністю будуть кардинально відрізнятися від існуючих. І за умови, що суддями там зможуть працювати люди, які до цього ніколи не працювали суддями в нашій країні. Інакше незабаром система стане такою ж, як нинішня.

Андрій Кисельов, голова правління Forward Bank:

Безумовно, створення спеціального фінансового суду позитивно вплине на банківський сектор України і дозволить банкам значно знизити обсяги непрацюючих активів, які суттєво погіршують показники фінансових звітів. Прискорення судових процесів, виключення корупційної складової дозволить зменшити витрати банків на покриття збитків від проблемної заборгованості.

Формуючи ціноутворення за кредитними продуктами, банки, серед іншого, повинні враховувати очікувані витрати на покриття збитків від проблемної заборгованості. Високий рівень непрацюючих активів призводить до значного зростання відсоткових ставок за кредитами. «Хороший» позичальник змушений платити і за себе, і за тих позичальників, які з тих чи інших причин не виконують умови кредитного договору.

Тому зниження витрат банків на покриття збитків від проблемної заборгованості дозволить знизити відсоткові ставки за кредитами.

Однак одне тільки створення суду не вирішить в повній мірі проблему формування обсягів NPL в банках. Необхідний більш комплексний підхід (зміни верифікації при видачі, зміна друкованих форм оферт – з юридичного боку і т. п.)

Створення спеціального фінансового суду змусить позичальників більш відповідально ставитися до виконання своїх зобов’язань за кредитним договором.

Найбільш ефективним важелем впливу на боржників буде внесення цивільних спорів між позичальником і кредитором в перелік справ, можливих до розгляду/врегулювання в рамках інституту наказного провадження (спрощена схема), з подальшим стягненням через держ/приватного виконавця (потрібні зміни в цивільному кодексі України).

На сьогодні за спрощеною схемою судами розглядаються справи по аліментах, заборгованості по ЖКГ, перед держструктурами та інше, але не сфери фінансових послуг, а це, в свою чергу, веде до безкарності несумлінних позичальників в сфері споживчих беззаставних кредитів.

У більшості випадків вирішувати питання з проблемними кредитами в суді немає сенсу через високу вартість держмита і тривалості розглядання справ в рамках загального судочинства.