Ексклюзив

Фінансовий розквіт: що банки підготували на весну-2020? (опитування)

1 Грудня 2020
Yaroslav Rizhok Читать на русском

Незважаючи на те, що світову фінансову систему «лихоманить» з багатьох причин, і Україну це теж не обійшло стороною, експерти кажуть, що банківський сектор в країні поки досить стабільний і рентабельний. При цьому у весняному сезоні банки готують українцям нові продукти і ще більше змістять фокус в бік онлайн послуг. Maanimo запитав у банкірів, як будуть вести себе відсоткові ставки в найближчі три місяці, яких новинок очікувати, що буде з дешевими кредитами, і які тренди формуються на ринку фінпослуг цієї весни.

Денис Саприкін, Co-Founder & CEO sportbank

На ринку банківського роздробу зараз спостерігається кілька явних тенденцій:

– Пожвавлення банків з точки зору цифрових каналів, зокрема мобільного банкінгу, а також активація карткових пропозицій, пов’язаних з хайпом навколо необанків як в Україні, так і в світі. Думаю, ми побачимо багато пропозицій саме таких продуктів.

– Виведення на ринок іпотечного кредитування деякими іноземними банками.

– Зниження ставок, як результат системної роботи НБУ в цьому напрямку, зниження облікової ставки.

– У той же час на тлі негативного інформаційного фону (вірус, фондові ринки, курс), може наростати необхідність в підвищенні ставок по пасивним продуктам.

Думаю, деякі банки запропонують клієнтам нові карткові продукти, з’являться пропозиції для конкретних клієнтських сегментів (прогнозую бум дитячих карт), банки будуть намагатися вдосконалити свої операційні процеси – доставка карт, дистанційне обслуговування. За підтримки міжнародних платіжних систем ми побачимо проекти, в тому числі інфраструктурні, що пропонують клієнтам нові способи оплати і грошових переказів. Споживче кредитування буде трансформуватися в бік Installment (розстрочка) в торгових мережах. Пропозиції по депозитах і ощадних рахунках будуть залежати від економічної ситуації в країні. Українці все одно проявляють активний інтерес до кредитних продуктів – кредитні карти, кредити готівкою, кредити на товари, високий попит на іпотечні кредити, але за умови адекватної процентної ставки – нижче 15% річних.

Ми спостерігаємо активну появу небанківських гравців – кредитування, платежі і переклади, інвестиційні пропозиції.

Зміщення фокусу таких гравців з сабпрайм на неопрайм-сегмент клієнтів.

Поява технічних платформ по інтеграції фінансових сервісів з акцентом на мобільний інтерфейс.

Емоційний маркетинг – фінансові послуги подаються клієнтам вже не в сумній, сухий формі, а з урахуванням релевантного контенту і lifestyle цільової аудиторії. Також акцент на тотальну вигоду для клієнта і використання ефекту «сарафанного радіо» для просування банківських послуг. Ми в sportbank, наприклад, плануємо крім стандартних промо та рекламних кампаній сильну реферальную програму з фінансової вдячністю клієнту за рекомендацію.

Сергій Гнезділов, начальник департаменту по роботі на міжнародних ринках АТ «АБ «РАДАБАНК»

Банківський ринок чекав би спокій, якби не втрутився коронавірус і падіння цін на нафту. А так як ми досить залежні від іноземних інвесторів, то спокій або хаос на світових ринках вплинуть і на український банківський ринок.

Процентні ставки будуть залежати від рішення Національного банку України 12 березня по обліковій ставці. З урахуванням кризи НБУ може залишити її на колишньому рівні, тоді зниження ставок на ринку призупиниться.

Відносно дешеві кредити банки вже готові видавати і видають. Було вище 20%, тепер нижче.

На ринку фінпослуг бачимо нові тренди – дистанційне обслуговування без відвідування відділень, і нові продукти з’являються практично лише в мобільних додатках.

Денис Міхов, директор з розвитку бізнесу Банку Кредит Дніпро

Банківський депозит залишається для населення оптимальним інвестиційним інструментом з точки зору простоти, надійності та прибутковості. Статистика підтверджує, що прибутковість депозитів в меншій мірі впливає на настрої вкладників, ніж економічна, фінансова і курсова стабільність і прогнозованість.

Прибутковість депозитів з певним часовим лагом корелює з динамікою облікової ставки НБУ, яка зараз становить 11%. Середня прибутковість роздрібних депозитів (Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, щодня розраховується НБУ на базі ставок топ-20 банків) з початку року знизилася в гривні на 3 п.п. в 11,6-12% річних (в залежності від терміну розміщення вкладу) в валюті – на 0,5-1 п.п. в 1-1,8% в доларах США і 0,2-0,7% в євро. Наш банк пропонує до 13,5% річних в гривні і до 1,75% річних у валюті, що є однією з найкращих ринкових пропозицій.

Подальша динаміка депозитних ставок буде визначатися макроекономічними трендами, монетарною політикою регулятора, зокрема, реалізацією прогнозу щодо зниження облікової ставки до 7% в кінці 2020 року, ситуацією з ліквідністю в банківській системі, можливостями по диверсифікації джерел фондування і ціновою політикою основних гравців ринку. В цілому тренд відповідності прибутковості річного депозиту в гривні рівню інфляції є економічно обґрунтованим і найбільш імовірним у середньостроковій перспективі.

При відсутності інфляційних та курсових шоків істотна різниця в дохідності гривневих і валютних депозитів збережеться: банки продовжать фокусуватися на залученнях в гривні як ключовому ресурсі для кредитування, мотивуючи клієнтів розміщувати кошти на тривалі терміни більш привабливими процентними ставками.

Вкладники при виборі валюти депозиту враховують ряд факторів: власні фінансові можливості – валюту отримання доходу і основних витрат; плановану довгостроковість заощаджень, переслідувану мету – отримання максимального доходу або захист коштів від курсових ризиків.

Багато клієнтів диверсифікують свій депозитний портфель по валютах, вирішуючи таким чином одночасно завдання заощадження коштів при мінімізації курсових ризиків і отримання додаткового доходу.

На ринку роздрібного кредитування в 2020 році істотного переформатування не очікується, в пріоритеті залишається споживчий сегмент. Він як і раніше цікавий банкам швидкою оборотністю портфеля, гарною маржинальністю і високим рівнем попиту, тому що клієнти все більше розуміють користь кредиту як зручного інструменту фінансового планування і швидкої фінансової допомоги.

Зростаюча популярність у населення кредитів готівкою і карткових кредитів пояснюється особливостями кожного з напрямків і, відповідно, їх різними цільовими аудиторіями. Кредитна карта передбачає регулярний доступ до позикових коштів і гнучкі можливості для їх повернення, в тому числі, без сплати відсотків за користування кредитом в грейс-період. Тому карткові кредити зручні при безготівкових розрахунках позиковими коштами за товари і послуги, відповідно, вони мають попит у великих містах, де населення більш cashless-орієнтоване і краще розвинена платіжна інфраструктура.

Кредити готівкою беруться для конкретних разових цілей: ремонт квартири / будинку / автомобіля, оплата навчання або подорожі, сімейні заходи. Вони дорожчі, ніж цільові і карткові, але їх необхідність продиктована менталітетом позичальників і ринковим середовищем, які багато в чому все ще орієнтовані саме на розрахунки готівкою.

Вартість роздрібного кредитування залежить від ряду факторів: ціна і доступність ресурсів, платоспроможність позичальників, якість кредитних портфелів банків, правова захищеність кредиторів, що формує «плату за ризик» в кредитній ставці.

Ефект від зниження Нацбанком облікової ставки на ставки по кредитах фізосіб є незначним, тому що в собівартості роздрібних кредитів вартість фондування займає незначну частину, в більшій мірі на неї впливають ціна ризику і зростання маркетингових витрат. Впевненість банків в захисті своїх прав як кредиторів поки залишає бажати кращого, а складова «плати за ризик» в ціні кредитів також як і раніше вагома, тому що частка проблемних позик продовжує залишатися високою і знижується дуже повільно.

Для подальшого динамічного розвитку та поліпшення умов споживчого кредитування необхідні економічні і правові підстави, щоб забезпечити можливість довгострокового фінансового планування, належний правовий захист кредиторів і платоспроможний відповідний попит з боку позичальників, для чого потрібна спільна робота державних, освітніх і фінансових інститутів щодо підвищення фінансової грамотності споживачів, поступова зміна їх фінансової моделі поведінки, роз’яснення переваг кредитних програм при грамотному їх використанні і правильній оцінці власних можливостей.

Залишіть коментар

Коментарі