Ексклюзив

Руслан Співак (Райффайзен Банк Аваль): «У 2021 року ми побачимо сектор з ефективною взаємодією традиційних банків та фінтех компаній»

7 Грудня 2020
Tatiana Garkusha Читать на русском
  1. Про банківську систему
  2. Про роботу в карантин
  3. Про ринок кредитування
  4. Про МСБ
  5. Про депозити
  6. Про діджиталізацію банку
  7. Про плани на майбутнє

За час карантину український фінансовий ринок зазнав чималий стрес. Банківській системі довелося в максимально короткі терміни адаптуватися до нових умов, щоб утримати планку клієнтського сервісу на високому рівні. І потрібно визнати, банкам це вдалося. Про те, як фінансовий ринок пережив локдаун, про кредитування українців і можливості для МСБ, а також про діджиталізацію і плани на майбутнє в інтерв’ю для Maanimo розповів директор корпоративного бізнесу в Райффайзен Банк Аваль Руслан Співак.

Про банківську систему

 – Як зараз почувається банківська система України? Наскільки вдало вона пережила кризу і чи буде готова стримати удар, якщо настане нова хвиля пандемії восени?

– Банківська система України досить стабільна, ліквідна, можна навіть сказати, переліквідна, і в цілому непогано готова до того, щоб успішно пройти поточний складний період. Безумовно, коронакриза сильно вдарила по сектору, оскілки через економічне падіння і глобальний локдаун ми спостерігаємо істотне скорочення (до 30-40%) операцій, збільшення резервів під потенційні дефолти, зростання витрат і, як наслідок, падіння доходів. За результатами першого півріччя, фінансовий результат виглядає поки що відносно добре, але тренди очевидні і до кінця року, на мою думку, ми ризикуємо побачити менш райдужну картину. Подібна тенденція спостерігається по всьому світу, де швидкість погіршення стану балансів деяких американських і європейських банків можна порівняти з показниками часів глобальної економічної кризи.

Що це може означати? Хтось знову почне терміново шукати капітал або навіть закриється, а прибутковість, цілком можливо, знову сповзе нижче позначки cost of equity. Незважаючи на те, що 2021 рік може виявитися навіть складніше, я дивлюся з оптимізмом на перспективу українського банківського сектора гідно пройти цю кризу.

Про роботу в карантин

– Як карантин вплинув на роботу вашого банку? Як це відбилося на взаємодії з клієнтами?

– Коли ви обслуговуєте більше 2.5 млн клієнтів – це завжди величезна відповідальність. А в ситуації з кризою, викликаною пандемією, до цього додається ще й відповідальність за найголовніше, що у нас є – людське здоров’я. До моменту початку карантину багато послуг вже були доступні онлайн, але все ж фізична присутність в відділеннях часто все одно була необхідна. З початком карантину банк в найкоротші терміни організував надання практично повного спектру послуг через онлайн-канали. Відділення при цьому були переведені на адаптивний графік роботи, що дозволило, з одного боку максимально убезпечити клієнтів і персонал, а з іншого – забезпечити безперервність сервісу.

Думаю, цей виклик сектор пройшов гідно. Насправді я щиро вдячний цій кризі за те, що вона нам всім показала, що межа ефективності лежить набагато далі, ніж нам здавалося, а швидкість інновацій, навіть в умовах жорстких регуляцій і обмежених ресурсів, може бути кардинально іншою. Тут ми йдемо в ногу зі світом, де метрики завантажень мобільних додатків банків зросли на 100 +%, а важливість відділень впала до історичного мінімуму.

Про ринок кредитування

– Як зараз йдуть справи на ринку кредитування? Чи повернулися ви до докарантинних показників обслуговування клієнтів? Чи посилилися умови отримання кредитів?

– Під час кризи завжди на перший план виходить принцип – responsible banking for responsible clients. Банківський сектор, на жаль, неминуче проциклічен, і коли економіка падає, то апетит до ризику знижується.

З початком кризи багато інститутів провели стрес-тести портфелів, переглянули кредитні політики і виділили наступні кластери: по-перше, поточні клієнти, з якими зберігається активна кредитна робота; по-друге, поточні клієнти, які постраждали від наслідків COVID-19 і вимагають різні форми реструктуризації; і по-третє, нові клієнти, що представляють перспективні галузі, які краще за інших виглядають в умовах нової реальності.

В цілому, не дивлячись на зниження ключової ставки НБУ до 6%, ми не спостерігаємо значну активізацію попиту на кредити. В кінці березня був сплеск вибірки кредитних коштів до 10% як реакція на шок карантину. Але на поточний момент портфелі стабільні і малоймовірно, що сектор виросте значно в цьому році.

Про МСБ

– Які пропозиції зараз існують для МСБ? Чи надаєте ви кредити для стартапів?

– Райффайзен Банк Аваль є «домашнім банком» для представників малого та середнього бізнесу. За останні роки ми профінансували українські компанії на десятки мільярдів гривень в самих різних галузях. Як тільки держава запустила програму «5-7-9», а також її варіації з можливістю кредитувати під 0%, ми стали найактивнішим її учасником, як за кількістю, так і за обсягами наданих кредитів. Серед клієнтів виявилися і стартап-компанії, але, з огляду на високий ризик, їх все ж вкрай обмежена кількість.

Про депозити

– Вже кілька місяців ставки за гривневими вкладами стрімко знижуються. Як це позначилося на бажанні клієнтів розміщувати депозити, чи спостерігається відтік вкладів? Яка ситуація на ринку депозитів?

– У країнах з невеликою економікою існує практично пряма залежність рівня ліквідності від економічної і, під час, важливіше – політичної, стабільності ринку.

У першому кварталі спостерігалися періодичні сплески панічних настроїв, що незмінно приводило до відтоку коштів. Зараз же ми спостерігаємо переліквідність сектора, оскілки незважаючи на те, що ставки впали на 4-5%, в більшості банків обсяг коштів на поточних і депозитних рахунках тільки зростає.

Ключовим фактором стабільності є передбачуваність політики національного банку, ефективність деяких фіскальних стимулів з боку держави і перехід на адаптивний карантин, який дозволив відновити ділову активність.

Про діджиталізацію банку

– Цифровізація фінансового ринку набирає обертів. Банки поступово починають конкурувати не тільки між собою, а й з фінтех компаніями. Як скоро, на вашу думку, трансформуються фінінститути в Україні, і що це означатиме для клієнтів банків? Як багато банк інвестує в сферу цифровізації, залучення нових фахівців, створення IT-hub?

– Останні років п’ять банки вкладають в інновації більше, ніж за останні двадцять років разом узяті. Двигуном цього прогресу є, як не дивно, не стільки конкуренція, скільки кардинальна зміна критеріїв цінностей і вибору з боку клієнта. Так, деякий час назад фінтех компанії і необанки, завдяки своїй agile природі, зуміли зайняти значне місце на ринку, підкоривши клієнтів своєю ергономічністю і кліентоорієнтовністю. Класичні, неповороткі і забюрократизовані банки після багатьох років пошуку капіталу і постійних скорочень, трохи пробуксовали на старті діджиталізаціі, але поточна криза спровокувала «flight to safety and security», коли лояльність, сформована в спокійні часи, стрімко знижується в епоху турбулентності.

У цьому випадку споживачі повертаються до класичних брендів, які успішно пройшли не одну кризу самі і мають великий досвід і інструментарій, щоб допомогти її пройти своїм клієнтам.

У цих умовах багато фінтех відчули на собі припинення інвестицій, а традиційні банки під тиском «шоку карантину», вимушено прискорили впровадження інновацій, витрачаючи немислимі, як для кризи, бюджети, продавлюючи регуляторів і взаємодіючи з клієнтами, не гірше більш технологічних challengers.

Думаю, до середини 2021 ми побачимо зовсім інший за якістю сектор з практиками ефективної взаємодії традиційних банків і фінтех компаній. Можливо, будуть побудовані і цілі міжінституційні екосистеми, які будуть сприяти більшій відкритості ринку та інфраструктурній ефективності. Цей шлях пройшли вже багато розвинених країн і споживач від цього тільки виграє.

Про плани на майбутнє

– Які проекти банк планує впровадити в доступному для огляду майбутньому? Чого варто очікувати клієнтам?

– Ми, звичайно ж, продовжимо працювати над своєю інноваційною дорожньою картою, максимально покращуючи клієнтський досвід в кожному каналі взаємодії: мобільний додаток, сайт, відділення і т. д. Наприклад, незважаючи на кризу, ми вже запустили бета-версію нового інтернет-банкінгу для юридичних осіб, електронний документообіг для валютообмінних операцій, а також поліпшили багато ключових процесів.

Ми прагнемо бути надійним партнером для кожного нашого клієнта і, як зараз прийнято говорити, – “We’re in this together”!