1. Андрій Приходько, начальник відділу роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро
2. Андрій Григель, Голова Правління АТ «АБ «РАДАБАНК»

За минулий рік банківський сегмент значно змінився. Головною тенденцією став перехід банків в онлайн. Крім того, фінустанови активно вдосконалювали свої продукти та послуги. Maanimo запитав у банкірів, з якими ризиками зіткнулися банки у 2019 році, які проблеми вдалося подолати, наскільки змінилася ситуація в сегменті у порівнянні з попереднім роком, а також до чого банкам належить підготуватися у 2020 році.

Андрій Приходько, начальник відділу роботи з інвесторами Банку Кредит Дніпро:

Проблеми, з якими стикалася банківська система, можна назвати “хвороби зростання”. Очищення ринку скінчилося, впроваджено нове більш жорстке регулювання НБУ, в тому числі, і в питаннях кредитного ризику. Досягнуто значного прогресу у справі досягнення прозорості банківської системи. Однак, реальний сектор, на жаль, далеко не такий прозорий, як банківська система.  І тому питання фінансового моніторингу та комплаєнсу є ключовими для фінустанов. Банки змушені направляти все більше ресурсів саме на внутрішні процеси, пов’язані з фінансовим моніторингом клієнтів.

Також банки продовжують роботу з проблемними активами. На жаль, частка NPL в портфелі юросіб продовжує залишатися високою. Порівняно з початком 2018 р. вона скоротилася тільки на 2,3% до 53,7% на 01.10.2019. При цьому найбільші власники портфелів NPL – державні фінустанови і російські банки, які залишаються на ринку.

Триває стійкий тренд на нарощування роздрібного споживчого кредитування. При цьому роздрібний бізнес діджиталізується, банки пропонують більш зручні цифрові рішення для своїх клієнтів.

Макропрогнози на майбутній рік не обіцяють економічного прориву, тому очевидно, що конкуренція банків за якісних клієнтів тільки посилиться. Конкурентними перевагами стануть технологічність обслуговування, професіоналізм, вміння спілкуватися з клієнтом на зрозумілій мові. Очевидно, що стабільність у банківському секторі залежить і залежатиме від макроекономічної стабільності. Для істотної активізації кредитування та збереження вектора прибуткової діяльності банківського сектора необхідні ефективна регуляторна політика, продовження структурних реформ, які зроблять економіку більш стійкою до зовнішніх і внутрішніх шоків, поліпшать інвестиційний клімат, забезпечать стале економічне зростання.

Андрій Григель, Голова Правління АТ «АБ «РАДАБАНК»:

Якщо говорити «небанківською» термінологією, то основним ризиком, який створював напруженість, був і залишається ризик політичної невизначеності.

Він був присутній на початку року, коли тільки закінчився запроваджений двома місяцями раніше воєнний стан, далі нас чекали вибори президента і вибори до парламенту.

Всі ці події змусили клієнтів бути обережними, і в першому півріччі активність бізнесу була досить низькою.

З іншого боку, НБУ продовжує демонструвати, що проводить незалежну монетарну політику, а також продовжує слідувати своїй стратегії.

Так в цьому році була продовжена валютна лібералізація, оголошено перехід на IBAN, виключені з обігу монети дрібного номіналу і запроваджені нові правила округлення.

На всі ці дії банкам доводиться відповідати зміною своїх процесів і внутрішніх нормативних документів.

Окрім того, для невеликих банків серйозними завданнями залишаються організація системи управління ризиками, реформа корпоративного управління, а також нові вимоги до організації процесу управління проблемними активами.

Якщо дивитися на результати банківської системи в році, що минає, то важливо відзначити, що прибуток сегмента є рекордним.

Це викликано насамперед скороченням витрат на формування резервів під кредитні операції — більшість резервів було сформовано у попередні роки, завершенням очищення банківської системи — на ринку залишилися по суті тільки «здорові» банки, а також суттєвим зростанням споживчого кредитування, яке апріорі є більш прибутковим типом операцій.

Останній аспект загрожує проблемами в майбутньому, причому не тільки для банків, але і для інших фінансових установ, що працюють в сегменті кредитування фізичних осіб.

Несподіванкою для багатьох агентів ринку став тренд зі зміцнення національної валюти, і на даний момент населення та бізнес не можуть звикнути жити в умовах ревальвації гривні з урахуванням багаторічних очікувань і традиційної сезонності в поведінці курсу.

Хотілося б також відзначити, що в 2019 р. банки стали вже повноцінно сприймати конкуренцію з боку небанківських фінансових організацій і fin-tech компаній. Істотну нішу зайняли ломбарди, кредитні спілки та пункти обміну валют, а також інкасаторські служби.

Дуже важливою подією 2019 року стало прийняття т. зв. закону про «спліт», який суттєво вплине на правила гри на ринку фінансових послуг в 2020 р.

На сьогодні незрозуміло як саме, оскільки конкретні нормативні акти Національного банку будуть підготовлені ближче до дати переходу — 01.07.2020, але очевидно, що нові «підопічні» НБУ (страхові, лізингові, факторингові компанії, ломбарди, кредитні спілки) будуть контролюватися за схожими принципами, які зараз регулятор застосовує до банків — на умовах прозорості структури власності, достатності капіталу для покриття ризиків і дотримання правил фінансового моніторингу.

За моїми очікуваннями, це призведе до природного вибування великої кількості компаній, відповідно банкам треба готуватися, як переглянути роботу зі своїми контрагентами в цьому сегменті, так і можливо переманити клієнтську базу у тих, хто піде з ринку.

Окрім зміцнення курсу в 2019 Р. НБУ вперше став давати довгострокові прогнози за обліковою ставкою.

І в цих прогнозах закладається її досить істотне зниження, а основне падіння заплановано на 2020 р.

Таким чином, багато банків вже зараз звикають жити в умовах звуження чистої процентної маржі, а відповідно і зниження прибутковості активних операцій.

Тому що бізнес прагне до зниження процентних ставок, і запит в економіці загалом на цю дію є, а ось пасивоутворюючі клієнти поки не готові отримувати занижені відсотки за своїми депозитами і поточними рахунками.

Ну і також хотілось би відзначити подальший розвиток технологій, що створює зручності для банків у вигляді автоматизації рутинних процесів, підвищення якості прийняття рішень і дає можливості для оптимізації організаційної та регіональної структури.

Але з іншого боку все більш явно проявляється негативна сторона цього тренда — це підвищення киберриска як частини операційного ризику, у зв’язку з чим банки повинні серйозно вкладатися в модернізацію своїх інформаційних мереж та на підтримку системи управління інформаційною безпекою.