Ексклюзив

На шальках терезів: що принесе Україні податок на виведений капітал

26 Листопада 2020
Tatiana Garkusha Читать на русском

Введення податку на виведений капітал (НВК), який повинен замінити податок на прибуток підприємств, викликає гострі дискусії. Одні експерти впевнені, що НВК посприяє не швидкому, але позитивному розвитку економіки країни і підприємств. В Україну прийдуть довгоочікувані іноземні інвестиції, а фірми зможуть вигідно вкладати власний прибуток в розвиток. Інші аналітики нещадно критикують ці наміри, кажучи про те, що НВК ні в одній з країн, де він був введений, крім проблем з поповненнями держбюджетів, нічого не дав.

Maanimo розбирався, що собою являє НВК, чи варто його вводити, і які економічні дивіденди, включаючи зростання обсягів залучених інвестицій і ВВП після його впровадження в практику, він може дати.

Тема введення в практику НВК вельми цікавить нову владу. Тим більше, що така обіцянка була в спеціальній програмі діяльності президента України Володимира Зеленського.

Щоправда, на відміну від попередньої влади, яка свого часу розробила, але потім і відкликала законопроект про податок на виведений капітал (№8557/П від 11 квітня 2019 року) нинішній склад Кабміну і народні депутати від провідної фракції парламенту поки що не оприлюднюють його.

Його мають знати в обличчя

Ключовою умовою введення НВК є скасування податку на прибуток підприємств. Ідея полягає в тому, що його стягують з підприємств тільки в тому випадку, якщо їхні гроші не перебувають в самій компанії. Вона ці кошти може використовувати на свій розсуд: купувати техніку, обладнання. Ніякими податками це не обкладається. У разі дії податку на прибуток фірма повинна спочатку заплатити його, а тільки потім розпоряджатися тією частиною вільних коштів, які залишаться після сплати податку.

Коли підприємство починає виводити такі гроші, що називається, зсередини в зовнішній світ, виплачуючи дивіденди, то воно повинно перерахувати державі НВК. Обсяги виплат дивідендів залежать не тільки від чинного статуту компанії, але і від зборів акціонерів (часто приймається рішення не виплачувати їх зовсім). Це можуть бути гроші, продукція компанії, нерухомість і т. д. З таких операцій, згідно зі старим законопроектом, пропонувалося стягувати новий податок в розмірі 15%.

Є платежі, які дуже схожі на дивіденди і прирівняні до них. Їх також пропонувалося обкладати НВК. А якщо компанія захотіла сплатити роялті (плату у вигляді відсотків за роботу), гроші нерезидентам (юридичним особам, чиї підприємства не зареєстровані в Україні), або інвестувати за кордон, то вона буде платити такий податок в розмірі 20%.

Сила в спрощеному адмініструванні

Асоційований експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Олексій Субочєв заявив в коментарі для maanimo, що основна мета НВК – стимулювання економічного зростання за рахунок збільшення ресурсних можливостей економіки:

«Серед позитивів впровадження НВК в практику можна вказати такі: спрощення ведення бізнесу, скорочення витрат на адміністрування та підготовку звітності, підвищення рівня капіталізації підприємств, стимулювання залучення інвестицій і технічне оновлення підприємств. Передбачається, що в подальшому підприємства будуть більш активно платити дивіденди, наповнюючи держбюджет цим податком».

Ігор Млечко, СЕО юридичної компанії JUSTL, зазначив, що безперечним позитивом НВК є спрощений бухгалтерський і податковий облік цього виду податку, а також податкова економія для підприємств. Свою думку експерт аргументує тим, що при введенні цього виду податку немає необхідності в регулярній оплаті НВК за фінансовим результатом за певний період (квартал).

Це, між іншим, характерно для податку на прибуток підприємств. Також експерт вважає, що введення в практику НВК дозволить кожному підприємству і компанії акумулювати значні фінансові кошти на самій фірмі. Це зумовить швидкий і успішний розвиток компаній.

Як заявив maanimo експерт з податкової політики В’ячеслав Черкашин, НВК необхідний Україні хоча б тому, що обладнання більшості вітчизняних підприємств не витримує критики – вони зношені на 85%:

«А інвестиції як внутрішні, так і зовнішні вкладати не поспішають – їх залучення для поновлення верстатів, техніки, всілякого іншого обладнання, як показує практика, залучаються з великими труднощами. Впровадження в життя НВК посприяє тому, що підприємствам буде вигідно вкладати свої ж гроші в їх оновлення».

Чотири роки з мізерним бюджетом

Проте, негативу щодо НВК, як показує європейська і світова практика, та й не приховують самі експерти, теж чимало. Так, Олексій Субочєв впевнений, що після введення цього податку економіка вступить в короткострокову негативну фазу, і в першу чергу постраждає бюджет. На його думку, оскільки НВК буде стягуватися з розподіленого прибутку, підприємства можуть просто відкласти сплату податків на наступні роки.

Держбюджет в перші 3-4 роки однозначно недорахується до 100 мільярдів гривень на рік.

За словами Ігоря Млечко, загроза полягає в можливості конструювати в майбутньому способи виведення з підприємства капіталу, який прямо не відноситься до оподатковуваного виведення. «Іншими словами, запропонована система адміністрування НВК не позбавляє можливості використання схем податкової мінімізації, навіть тих, які існують на сьогоднішній момент», – резюмує експерт.

Естонський досвід неоднозначний

Дійсно, світова практика запровадження НВК свідчить не на користь цього виду податку. Так, податок на виведений капітал впроваджували в свій час Румунія, Македонія, Швеція, Молдова. Але уряди цих країн незабаром після введення скасували його.

Експерти ж завжди вказували на успішний естонський досвід. Однак і там все неоднозначно. Так, країна ввела податок у 2000 році, однак протягом трьох років відчувала серйозні труднощі з поповненням держскарбниці. Підприємства не поспішали вкладати кошти у власний розвиток, правда, активно розраховувалися з кредиторами за рахунок того, що мали більше вільних грошових коштів після скасування податку на прибуток. Обсяги надходжень іноземних інвестицій теж не відразу збільшилися. Така тенденція стала набирати обертів до 2004 року, однак ряд експертів це пов’язує не з позитивною дією НВК, а з тим, що Естонія на той час стала членом ЄС, і тому в країну почали активно надходити європейські іноземні інвестиції і допомога.

До того ж Естонія по своїй території, населенню і «різношерстості» економіки і підприємств не йде в порівняння з величезною Україною: в першій набагато простіше впроваджувати в життя різні реформи. Сьогодні експерти все частіше говорять про те, що податок на прибуток підприємств, який хочуть скасувати на догоду НВК, ні в якому разі не можна чіпати. Аргументація проста: надходження від цього виду податку активно ростуть, підприємства і податкові структури чудово навчилися його адмініструвати. І незрозуміло, навіщо руйнувати таку налагоджену податкову систему.

Дискусії навколо введення НВК в Україні триватимуть. Безсумнівно, нова влада ще не раз висловиться з цього приводу і підготує новий законопроект. Яким він буде, покаже час.

Матеріал підготував Олег Громов

Залишіть коментар

Коментарі