Ексклюзив

Міцна гривня: дешевий імпорт і зниження прибутку компаній

15 Грудня 2020
admin Читать на русском
  1. Латифундисти тут ні до чого
  2. Низькі ціни на газ і рекордний експорт АПК-продукції
  3. Здешевлення імпорту на руку пересічним українцям
  4. Стагнація експорту та промисловості
  5. Погані новини – зниження рентабельності бізнесу

Зміцнення гривні, яке відбувається у нашій країні вже півроку, триватиме і в першій половині 2020 року. Серед позитивних факторів такої тенденції варто відзначити здешевлення імпортних товарів і послуг, а також пожвавлення внутрішнього ринку. Негативним можна вважати зменшення валютних надходжень від експорту, зниження прибутковості бізнесу в Україні, низьку конкурентність внутрішнього виробництва.

Maanimo розбирався, чому українська національна валюта зміцнюється з кожним днем, і як це позначається на функціонуванні фінансового ринку та економіки України загалом.

Латифундисти тут ні до чого

Деякі експерти вважають, що курс гривні у відношенні до провідних світових валют зміцнюється штучно на догоду латифундистам, які хочуть накопичити певну масу дешевих доларів до відкриття у жовтні 2020 року ринку землі.

Інші вважають, що скупка дешевшої валюти латифундистами тут ні до чого. Основна причина такого значного зміцнення гривні полягає у тому, що за останні півроку в Україні спостерігається значний приплив валюти через масову закупівлю нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики на суму понад 4 млрд доларів. Економіст Іван Нікітченко називає цей фактор ведучим.

З ним згоден і радник Федерації роботодавців України Павло Верневский, який ще півроку тому зазначав, що в нашій країні восени 2019 року не буде спостерігатися характерної для цього періоду девальвації гривні, а, навпаки, нацвалюта буде лише зміцнюватися.

Економіст Андрій Блінов у коментарі для Maanimo заявив, що і без масової закупівлі ОВДП нерезидентами курс гривні все одно ріс би на досить хорошому рівні. «Навіть якщо іноземці не брали такої активної участі в покупках ОВДП, то курс гривні все одно б зміцнювався. Можливо, не настільки сильно, як це відбувається зараз».

Низькі ціни на газ і рекордний експорт АПК-продукції

Блінов вважає, що гривні «дозволили» так сильно зміцнюватися і інші важливі фактори. Так, у 2019 році ціни на природний газ для України були істотно нижчі, ніж у 2018-м. Відповідно, для його закупівлі знадобилося і менше валюти.

Інша важлива причина – рекордний урожай зернових, який призвів до такого ж рекордного експорту. Так, у 2019-2020 маркетинговому році з України буде вивезено за кордон аграрної продукції на суму у 2 рази більше, ніж від експорту продукції гірничо-металургійного комплексу. Експерт вважає, що АПК-продукції експортують на суму 20 млрд доларів, що на 4-5 млрд доларів більше, ніж у 2018-2019 маркетинговому році. Дійсно, це буде рекордною цифрою, незважаючи на падіння цін на світовому ринку, що, безсумнівно, ще більше, ніж раніше, вплине на подальше зміцнення гривні.

Здешевлення імпорту на руку пересічним українцям

Серед позитивних факторів, які сформувалися під впливом постійно зміцнюється гривні, можна відзначити здешевлення імпортних товарів і послуг.

«У галузях, де вітчизняні товари не становили сильної конкуренції імпорту (автомобілі, споживча електроніка) зміцнення гривні просто зробить імпорт доступнішими для населення. Тим більше, вітчизняні виробники теж завозять з-за кордону частину комплектуючих, і собівартість їх продукції знизилася. В сегменті продуктів харчування виникне певна невелика частина підприємців, яка почне купувати іноземні, а не українські товари з причини того, що перші будуть на 10-15% дешевше», – прогнозує економіст Іван Нікітченко.

Стагнація експорту та промисловості

Однак експерти говорять і про ті негативні наслідки, які супроводжує така тенденція. Як запевняли раніше деякі аналітики, подальше зміцнення курсу гривні в 2020 році може призвести (і вже призводить) до стагнації промислового виробництва в Україні і зростання невиробничого сектора.

Ферма

Нікітченко зазначає, що через зміцнення гривні дійсно наш експорт вже на 15% став менш прибутковим для виробників. Основа експорту України – це промислова та АПК продукція. Якщо подивитися в Держстаті інформацію по промисловому сектору економіки, то найсерйозніше зниження обсягів виробництва спостерігається саме за експортними напрямками. У той же час по галузях, які орієнтуються більше на внутрішній ринок, ситуація за обсягами промвиробництва краще.

Андрій Блінов також говорить про існування подібної тенденції і додає, що зміцнення гривні, безсумнівно, перешкоджає експорту різної продукції і послуг з України в інші країни. Навіть незважаючи на значне зростання обсягів вивезення АПК-продукції за кордон.

Дійсно, істотне зниження виплавки стали українськими меткомбінатами в жовтні-листопаді 2019 року пов’язано не тільки з погіршенням світової кон’юнктури, але і з тим, що підприємствам у зв’язку з зміцненням нацвалюти стало менш вигідно експортувати метал.

Погані новини – зниження рентабельності бізнесу

Варто відзначити, що зміцнення гривні створює несприятливий грунт для конкурентності внутрішнього виробництва. Так, імпортні товари можуть коштувати дешевше їхніх українських аналогів.

Також міцна гривня стала причиною зниження прибутковості різних бізнесів. В основному українські компанії і підприємства працюють з рентабельністю 10-20%. З початку 2019 року нацвалюта зміцнилася на 15%. Таким чином, ті, хто працював з рентабельністю менше 15%, і зовсім залишилися без неї або підняли ціни на свої товари і послуги. А це загрожує втратою ринків.

Проте така поведінка гривні все одно позитивно позначиться на зростанні обсягів імпорту товарів і пізніше призведе до зростання обсягів торгівлі всередині країни. Та й ціни на товари і послуги внутрішнім виробникам і торговцям, які мають непогану рентабельність, знижувати все одно доведеться. Це пожвавить ринок і сприятиме підтримці зростання ВВП України.

Матеріал підготував Олег ГРОМОВ

Коментарі

  1. Александр Иванов

    Боже, какой идиот. Как можно писать такой бред? Последний абзац – просто финиш.

    • Игорь

      Идиот, уважаемый Александр, не автор статьи, а вы. Если ни черта не смыслите в экономике, сидите на фейсбуке. Статья очень обьективная и правильная, любой экономист это скажет.

    • Maanimo Адміністрація сайту

      Почему бред? Какие у Вас аргументы?

      • Mykola Hryhorenko

        Дешёвые импортные товары только выкачивают деньги из страны, собственные производства должны будут либо снижать цены (соответственно зарплаты) либо сокращаться или вообще закрыться (сокращение рабочих мест). За рубежом наш товар и наши услуги нужны только потому, что они дешевле и этим нивелируется отсутствие ответственности и худшее качество. Мы же не производим инновационных продуктов, которые можно купить только у Украины. Если нет экспорта – нет поступлений средств в страну, проценты по облигациям придётся отдавать, с чего? Если из коробки только выкладывать и ничего туда не добавлять, то очень скоро коробка станет пустой. Укрепление гривны ведёт всех в глубокую задницу!!! Только при стабильном курсе можно говорить о каком-то развитии. А так, уже скоро не только рабочие но и весь малый бизнес тоже повалит из страны.

        • Олег

          Уважаемый читатель, я автор статьи. Отвечаю на ваши вопросы: дешевые импортные товары только выкачивают деньги из страны. Отчасти да, ибо импорт. Но импорт активизирует торговлю, люди покупают больше дешевых (упавших в цене импортных товаров) , оплачивая НДС. Компания, которая продает эти товары — тоже украинская и налоги идут в бюджет и нам с вами на зарплаты, пенсии и стипендии. Это ПОЗИТИВ ОТ ИМПОРТА, который экономисты знают давно и в статье об этой есть. О том, что наши производства могут сокращаться и получать меньшую прибыль в связи с укреплением гривны, я написал. В чем вопрос? Наш товар нужен за рубежом — качество не хуже наших экспортных товаров очень многих. Вот тут вы несете, простите неправду — не только товары с низким НДС (зерно, подсолнечное масло), но и с высоким, например, кабельная продукция, которую охотно покупают развитые страны. “Мы не производим инновационных товаров, которые можно купить только в Украине” – написали вы — неправда. Аэрокосмическая отрасль, вооружение (много образцов только в Украине) некоторые фармпрепараты, которые только в Украине проивзодят, например, известный на весь мир “Энтеросгель”, другие инновационные продукты. Другое дело, что их доля могла бы быть большей. Если из коробки только выкладывать и не добвалять — пишите вы. Так будет чем добавлять — читайте статью внимательно — на 4-5 млрд долларов выше будут экспортные поступления от зерновых и продукции АПК в 2019-2020 маркетинговом году. Вот ответил на все ваши вопросы. Укрепление гривни имеет как позитив , так и негатив и в статье об этом хорошо написано.
          С уважением, Олег

          • Максим Корольов

            Проблема не в самом Укреплении. А в таком, какой ценой и последствия в среднесрочной перспективе.

            Почитайте, почему в мире падают продажи авто – одна проблема, почему падают продажи мобилок – другая проблема.

            Говоря про Украину. Укрепление гривны на половину – политическая воля. Учитывая нашу экономику и ментальность – нам это в минус.
            Лишь 1 жирный плюс – меньше платить по долгам в $.

            Вы говорите про инновации?
            Что люди часто покупают украинского кроме дров и обуховской туалетной бумаги?

            Металлочерепицу? Те, кто экономит …
            Спички? – так во всю продают белорусские, и они лучше наших.
            Ведра? – ушки отрываются мигом.
            Яблоки? Нам с Польши продают.
            Соки? От нас вывозят ягоды, а возвращают концентрат.
            Беби-бокс? Там вообще темный лес, не на всем есть бирки. Градусник сломался в первый день, часть шмоток пережило 2-3 стирки.

            Пока по новостям разглагольствуют о том о сем. Мы скатываемся к пропасти. И не только мы, помяните 2 вещи:
            – климат
            – задолженность стран (рост экономик в кредит) и 2021 вам будет цветочками!

            P.S. Разовый ответ, проходя мимо.
            Глагольствуйте дальше о пользе ревальвации гривны.

            • Игорь

              Вполне согласен с автором: есть и минусы и плюсы ревальвации гривни. Занижен ли курс гривни искусственно, тоже так думал раньше – очень как-то совпало с приходом новой власти. Не исключено. Но думаю, что такая ситуация все таки больше связана с эффективной эконом. политикой Гройсмана, как и с коньюктурой, но также с выкупом иностранцами облигаций. Хотя, действительно, мы продаем в основном АПК продукцию, металл продукцию, на рынке оружия конкуренция очень жесткая, такие компании как Мотор-Сич, их единицы и для нашей большой страны это погоды не делают. С другой стороны, ревальвация гривни может и должно привести к удешевлению кредитов, что будет выгодно для среднего и мелкого бизнеса, чтобы добиться тех же внутренних инвестиций. Тут все сложнее чем кажется. Но экономисты все равно предвещают девальвация гривни (небольшую), где-то к 27 гр. за доллар, хотя предвещают, это еще не 100 процентная гарантия. Но торговый дефицит растет, и это плохо. Беспокойство вызывает новое правительство, в его иррациональных действиях я разочарован.

            • Олег

              Ув читатели, я не говорю о пользе укрепления гривны только как о чуде и не танцую при этом. Вы вообще статью читаете целиком: она о двух сторонах медали — пользе укрепления нацвалюты и вреда. Все по полочкам поставлено. Вы видите только то, что хотите видеть.

              • Максим Корольов

                “Вы видите только то, что хотите видеть.” – это называется точка зрения.
                Я согласен с “Mykola Hryhorenko”, это правильные выводы.

                “Все по полочкам поставлено.” – погорячились, для этого потребуется не менее 20 страниц.

                Пользы мало, кроме электроники ничего равнозначно не подешевело глобально.
                А при возврате, даже, к 28. У всех подорожает “ведь курс ….”

                Однако ваша крепка гривна, что доллар по 4,6 в 2008. Хорошо, если мужновладци правильно распоряжатся этой возможностью.

        • Юрий Юстас

          повністю згідній з Mykola Hryhorenko