У дев’яності або тридцяті: куди повернеться економіка України?
Карантин, промисловий спад, повернення заробітчан і закриті магазини. Українська економіка отримала одразу кілька сильних ударів, що багатьом дало поживу для роздумів про повернення епохи 90-х. Стає ясно, що поточна економічна криза прийшла всерйоз і надовго. Її не можна назвати пересічною: за своєю силою вона вже порівняна з Великою депресією кінця 30-х років минулого століття, а з розвитком може і перевершити її. Остаточний підрахунок збитків ще попереду, але перші контури на карті втрат позначилися.
Maanimo розбирався, чи дійсно наше суспільство відчує відкат назад, а також чого чекати українцям в найближчому майбутньому.
Зло для світової економіки
Аналітики Citigroup стверджують, що світова економіка втратить понад $5 трлн, а в інвестиційному банку JPMorgan Chase оцінюють втрати в $ 5,5 трлн. Стратеги JPMorgan вважають, що економічний спад в розвинених країнах буде порівнянний з тим, який був у 2008-2009 і 1974-1975 роках.
Нинішня криза викликана різким падінням споживання, на якому тримається 70% ВВП західних країн. Тому основний удар припаде на малий і середній бізнес, який зав’язаний на обслуговуванні споживчого сектора.
Голова стратегування в питаннях акціонерного капіталу в JPMorgan Міслав Матейка попередив інвесторів про те, що світова економіка переживає «злісну спіраль», типову для рецесій, які характеризуються слабким кінцевим попитом, слабкими ринками праці, постійно падаючим прибутком, слабкими ринками кредитів і низькими цінами на нафту.
Це означає, що найбільш вірогідний сценарій розвитку ситуації – поступове зниження активності, а не швидке відновлення після осідання. На думку аналітиків Morgan Stanley, ВВП розвинених країн прийде в норму тільки в III кварталі 2021 року.
Українська специфіка: навчились адаптуватися
Для України наслідки кризи будуть дещо відрізнятися від ситуації на Заході, але навряд чи від цього нам стане легше. За останні десятиліття наша країна пережила масовану деіндустріалізацію, тому падіння в промисловості вже слабко відбивається на основній масі населення. Цей фактор можна вважати ситуативним плюсом, хоча такі компанії, як DTEK Energy B.V. вже оголосили дефолт по облігаційних позиках.
Український агропром також стабільний. Сільське господарство не вимагає безлічі робочих рук, а посівна йде своєю чергою. Масового безробіття тут також очікувати не доводиться.
Чого не скажеш про сферу послуг. Будь-яка інфраструктура – торгова, транспортна або інша – покликана обслуговувати. Якщо виробництво зупиняється, то люди втрачають роботу і залишаються без грошей. В таких умовах, які склалися зараз, страждає вся сфера послуг. Раптом виявляється, що люди взагалі-то можуть поїсти і вдома, а не переплачувати в кафе. Це не означає закриття всіх кінотеатрів, магазинів, спортклубів тощо. Однак обороти впадуть у всіх, а деяким дійсно доведеться покинути ринок.
IT-сектору доведеться почекати
Окремо хочеться виділити український IT-сектор, на який багато хто покладає великі надії.
«Що стосується IT, то тут потрібно враховувати, яку галузь вони обслуговують. Світова економіка постраждала нерівномірно, тому все буде залежати від якості портфеля замовлень конкретної IT-компанії », – говорить Олександр Момот, CEO компанії Remme, що спеціалізується на блокчейн технологіях.
Авіаперевезення та сфера туризму практично повністю припинили будь-яку діяльність. Відповідно, всі IT-проекти вони зупинили. Якщо говорити про великі компанії, то у них є і великі замовники. Наприклад, тривають роботи з розробки ПЗ для банків.
Розробники на аутсорс, а таких 80% від усіх українських IT-компаній, постраждають сильніше за всіх, але теж в залежності від галузі. Це в основному непублічні компанії, тому в їхніх портфелях замовлень може бути все, що завгодно. Компанії, які розробляють продукти з нуля і до завершення, постраждають трохи менше, ніж аутсорс, особливо якщо у них були великі і надійні замовники.
За словами Момота, компанії закриють поточні проекти, а ось нових доведеться почекати кілька місяців, поки ситуація нормалізується.
«Напевно більшість компаній в паніці будуть різати бюджети в найближчі місяці, поки їхні замовники отримають допомогу від місцевих урядів. Поточні проекти залишаться і будуть закінчені, а ось за новими буде серйозне «відрізання костів», – зазначає Олександр.
Експерт вважає, що галузь IT в середньому втратить 10-30% від валового прибутку за підсумками року.
E-commerce вистоїть?
Багато хто може подумати, що хоча б на сегмент e-commerce чекає вибуховий підйом. Але обсяги торгівлі зростуть не у всіх, і місцями навіть можливі деякі провали. Якщо раніше можна було вільно здійснювати покупки, а доставка працювала як годинник, то зараз іноді складно виконувати замовлення через порушення ланцюжків постачань.
За даними Дженні Стірк з команди Stackline, криза суттєво змінила попит на цілі товарні групи. Майже повне припинення туристичної активності спричинило обвал продажів сумок, валіз, рюкзаків і фотокамер. Зате масовий перехід на роботу у віддаленому режимі викликав сплеск попиту на монітори, комп’ютерні клавіатури, миші, офісні стільці.
Спостерігається зростання купівлі товарів для домашніх занять спортом через закриття залів і клубів. Зате спортивні сумки та безліч товарів для занять спортом на вулиці почали втрачати популярність.
Споживачі стали більше купувати онлайн, тому e-commerce відчуває себе дещо легше. Але в умовах кризи страждають всі, питання лише в глибині падіння.
Держава намагається допомогти
Очевидно, що без державної підтримки підприємництву не вижити. Уряд України взяв приклад з розвинених країн в плані підтримки економіки. І хоч можливості нашої країни мізерні, все ж була підготовлена антикризова програма обсягом 64,7 млрд гривень.
Однак ці кошти адресовані базовим галузям критичної інфраструктури. Зокрема, медперсоналу державних лікарень додатково виділять 15,8 млрд гривень.
Держава вирішила зберегти витрати на будівництво і ремонт доріг, шкіл і громадських установ. Тому програма «Велике будівництво» буде продовжена. В умовах дедалі більшого безробіття такі заходи традиційно підтримують зайнятість населення. В цілому на дорожню інфраструктуру в державному бюджеті закладено майже 70 млрд гривень.
Зміни до держбюджету передбачають 10,6 млрд грн на одноразові доплати до пенсій. Це не тільки підтримає найбільш вразливі верстви населення, але також надасть підтримку сукупному попиту, який скорочується.
І це поки проміжні підсумки початку нової економічної депресії. Залишається просто спостерігати, як світова економіка буде наближатися до показників, про які з побоюванням говорять експерти.
Матеріал підготував Максим Нечипоренко
Коментарі