Кабінет Міністрів прийняв законопроект про надання грошової допомоги трудовим мігрантам на відкриття власного бізнесу в Україні. Заробітчани зможуть отримати до 150 тис. грн за умови інвестування власних коштів, отриманих від оплачуваної діяльності за кордоном. Чи стане державна допомога стимулом для українців залишитися на батьківщині і як це відіб’ється на економіці України, про це Maanimo запитав у експертів.

Василь Невмержицький, радник голови правління Кредитвест банку:

Не можна виключати, що хтось із трудових мігрантів скористається допомогою держави і спробує відкрити невеликий бізнес, але я впевнений, що це будуть разові прецеденти. До того ж, описаний в законопроекті порядок видачі грантів і їх повернення має дуже багато прогалин. Мається на увазі, що деталі будуть пізніше визначені підзаконними нормативними актами уряду.

Але навіть ті умови, які вказані в законопроекті, багато в чому є загороджувальними.

Наприклад, вимога до закордонного стажу здобувача допомоги. Він повинен становити не менше року. Це дуже важливо, оскільки люди, які вже довгий час живуть і працюють за кордоном, як правило, мають достатньо високий рівень доходів і навряд чи захочуть міняти стабільний заробіток на більш ризиковий інвестиційний проект у вигляді пекарні або перукарні. Навіть середнього рівня фахівці, на яких головним чином і націлена ініціатива, можуть заробити анонсовані 150 тис. грн за 4-7 місяців. Сумнівно, що теоретична допомога на поворотній основі мотивує їх повернутися в Україну.

Законопроект також акцентовано вимагає, щоб здобувач інвестував в проект власних коштів не менше, ніж йому готова виділити держава. Причому саме в такому порядку – на початку інвестуються власні кошти, а коли це джерело вичерпано, підключається держава. Це здоровий підхід. Однак документ також зобов’язує здобувача документально підтвердити, що інвестовані ним гроші були зароблені саме за кордоном.

Логіка такої вимоги зрозуміла – уряд хоче мінімізувати можливі зловживання. Однак на практиці це обмеження, так само як і вимога до закордонного стажу не менше року, фактично позбавляють можливості отримати державну допомогу сезонним працівникам.

Нарешті, дуже складною і неоднозначною виглядає процедура, прописана в законі. Здобувач повинен скласти бізнес-план і захистити його комісії з уповноважених чиновників. На цьому рівні з’являється можливість реалізації корупційних схем.

Але якщо відкинути всі ці деталі, базово ідея грантової підтримки інвестиційних проектів правильна. Якщо влада хоче повернути хоча б частину трудових мігрантів, подібні ініціативи потрібні.

Інше питання, що будувати її можна на вже існуючій інфраструктурі. Наприклад, за участю Фонду розвитку підприємництва, який супроводжує програму «5-7-9». В її рамках можна виділити окремим дивізіоном допомогу трудовим мігрантам, віддавши функції первинного відбору банкам. Компенсувати всі відсоткові витрати за кредитом, встановити вимогу до кредиторів надати канікули на виплату тіла на перші 2-3 роки, як це передбачено програмою. Це знизить корупційні ризики і дозволить розширити рамки доступу для потенційних претендентів. Адже в такому разі фінансування з бюджету буде обмежено тільки компенсацією ставки банку.

Анатолій Кінах, Президент УСПП: 

Україна кличе своїх трудових мігрантів (за різними оцінками, таких до 6 млн за кордоном) додому. Для цього зареєстрована законодавча ініціатива, підтримана урядом, про грантову підтримку на власну справу для тих, хто повернеться. На відкриття власної справи виділятимуть до 150 тис. грн – щоправда, тільки тим, хто інвестує також не менше 150 тис. грн своїх коштів, а окрім того матиме не менше 10 років страхового стажу в Україні. Інакше гроші державі все ж прийдеться повернути.

І все би добре, ось тільки хотілося б почути реальні цифри – з яких фондів виділятимуться на це кошти, в яких обсягах і скільки (хоча б теоретично) мігрантів розраховують таким чином повернути?

Офіційно озвучених цифр немає. Тим часом низка ЗМІ поширила інформацію, що в уряді пропонують виділити з державного бюджету 108 млн грн. Відтак, таку допомогу зможуть отримати 720 осіб. Такі масштаби не демонструють реальні позитивні зміни на національному ринку праці та інвестиційного клімату в цілому. Тому у такому форматі ця ініціатива не вплине суттєво ні на повернення мігрантів, ні на розвиток підприємництва в Україні.

В УСПП наголошують: мігрантів поверне пожвавлення на національному ринку праці, зростання рівня зарплат, затребуваність спеціалістів в промисловості, інженерії, спорудженні інфраструктурних об’єктів тощо. А також створені умови для малого і середнього підприємництва, програми кредитування бізнесу, захищеність прав власників та інвесторів.

Економіка України серйозно  постраждала від наслідків пандемії коронавірусу. Тисячі малих підприємств не «пережили» карантин; багато з них через брак обігових  коштів, замовлень та зриви контрактів пішли на змушене скорочення штатів як спосіб економії. Відтак робочі місця стали найбільш болючим місцем економічної рецесії. За офіційними даними, рівень безробіття в 2020 році зріс  на 627 тис. осіб. Наразі в країні 1,6 млн. безробітних. Яка стратегія для них?

Проблеми на ринку праці  не є наслідком лише втрат бізнесу за останні місяці. Основна причина – тривала стагнація в промисловості та тих її галузях, які колись  забезпечували роботою тисячі українців – індустрія вчергове просіла на 5% в річному вимірі, а такі галузі, як машинобудування – на всі 20%. Тільки один легпром втратив 20 тис. робочих місць.

Це є дуже тривожними фактами, на них потрібно звернути пріоритетну увагу. Головне – утримати робочі місця та розвивати національний ринок праці. Те, що пропонується нині урядом (150 тис. грн. гранту) – це обмежена ініціатива, котрою скористаються сотні, але аж ніяк не тисячі, і не мільйони українців. Бо, як вже говорилося, основним є відповідь на питання: чи є в Україні сприятливі умови для ведення бізнесу? Не проблема його зареєструвати, відкрити – проблема в тому, щоб вижити в таких кризових умовах, які підприємництво мало в 2020 році. Крім того, досі не немає національної програми кредитування економіки, погодженої урядом, НБУ та роботодавцями.

В УСПП вкотре закликають уряд прийняти стратегії розвитку і відповідні держпрограми для пріоритетних галузей промисловості, а також  і далі спрощувати доступ до кредитів за адекватними ставками, що має зробити вітчизняну продукцію і виробництва набагато більш  конкурентоспроможними.

Щодо національного ринку праці та міграційної політики – потрібна чітко сформульована стратегія, таку потрібно розробити уряду спільно із роботодавцями.

Олександр Хмелевський, к.е.н, незалежний експерт:

Законопроект 4669 щодо запровадження допомоги для реінтеграції трудових мігрантів, який подав уряд, навряд чи сприятиме поверненню трудових мігрантів. Планується надавати допомогу на відкриття власної справи на безповоротній основі лише тим, хто має 10 років страхового стажу в Україні. Іншим доведеться повертати допомогу протягом 5 років. Заробітчанин має надати підтверджуючі документи про кошти зароблені за кордоном.

Територіальні органи виконавчої влади мають перевірити законність походження коштів. Очевидно, заробітчан змусять заплатити податки та соціальні внески за весь час роботи за кордоном. Виділення грантів буде відбуватися на конкурсній основі. Тобто, чиновники будуть вирішувати кому і скільки коштів виділити. Тому, насправді, цей законопроект спрямований не стільки на допомогу заробітчанам, як на стягнення з них податків. Навряд чи багато заробітчан подадуть заяви на допомогу.