У червні 2020 року МВФ погодив для України нову кредитну програму stand by, в рамках якої країна повинна була отримати фінансову допомогу в розмірі $5 млрд терміном на 1,5 року. Практично відразу українська сторона отримала перші $2,1 млрд, ще два транші в розмірі $3,5 млрд повинні були надійти до кінця 2020 року, і останній четвертий транш можна було очікувати в 2021 році. Але щось пішло не так. Maanimo розбирався, чому чергова місія МВФ завершилася провалом, і коли очікувати новий транш.

Український уряд традиційно не поспішає виконувати умови для отримання наступних траншів, які поставив перед нашою країною МВФ. Зокрема, Україна повинна продовжити реформування освітньої, медичної, пенсійної та антикорупційної системи. Практично з кінця грудня 2020 по середину лютого 2021 року представники фонду працювали в Україні, вели переговори з нашими чиновниками, збирали звіти про виконану владою роботу, але в результаті Місія покинула країну в мінорному настрої.

Що не влаштовує МВФ?

Місія МВФ завершила роботу в Україні, зазначивши, що для завершення першого перегляду програми потрібен більший прогрес. За підсумками роботи місії фонду його представник Йоста Люнгман перерахував найбільш гострі питання. Перше з них стосується посилення управління Нацбанком, оскільки з часів отримання Україною першого траншу правління центробанку оновилося більш ніж на половину. З поста глави НБУ зі скандалом пішов Яків Смолій, а в жовтні минулого року Нацбанк обмежив повноваження заступників голови – Катерини Рожкової і Дмитра Сологуба. Тиск на них і турбує МВФ.

Крім того, у фонді хочуть, щоб членам Ради НБУ було заборонено займати посади в правлінні регулятора протягом трьох-п’яти років після відставки. Частково ці вимоги містяться у змінах до банківського законодавства, які НБУ напрацював спільно з депутатами.

Друге питання стосувалося внесення змін до банківського законодавства, які повинні вирішити цілий ряд проблем, пов’язаних з роботою ФГВФО. В результаті банківської кризи 2014-2016 років Фонду гарантування вкладів не вистачило власних коштів, щоб покрити борги перед вкладниками збанкрутілих банків, в ході чого утворилася заборгованість перед Мінфіном.

Третій пункт стосується рекордного дефіциту державного бюджету, з яким наша країна живе який рік поспіль. Така діра в скарбниці ще була допустимою в 2020 році, оскільки багато країн постраждали від пандемії, і Україна в даному випадку не є винятком. Але дірку в поточному бюджеті в розмірі 276 млрд грн залатати набагато складніше, ця ситуація і піддалася критиці з боку МВФ.

Місія залишилася також незадоволена відсутністю аудиту коронавірусного фонду, в МВФ бажають бачити чіткий звіт, куди були витрачені кошти, але український уряд не поспішає його надавати, оскільки велика частина грошей була витрачена не на медицину, а на будівництво доріг. І це в розпал пандемії.

Невдоволення також викликали судова і антикорупційна реформи, а вірніше їх відсутність. Зі старту кредитної програми Україна не тільки не просунулася в цьому напрямку, але і зробила кілька кроків назад, оскільки в країні почалася конституційна криза. І навіть в цьому випадку українська влада не поспішає приймати необхідні закони, щоб вийти з цієї затяжної кризи, а також наділити відповідними повноваженнями НАБУ і інші органи.

І останній пункт стосується енергетичної реформи. МВФ вимагає від України введення ринку газу, уряд же вирішив ввести державне регулювання цін на блакитне паливо. Можливо, тому що прості українці вже не в змозі оплачувати кабальні рахунки за комуналку? Але у фонду з даного питання свої уявлення.

Яка реакція української влади?

На подив, безрезультатне завершення роботи місії МВФ українська влада сприйняли досить спокійно, оскільки не бачить в цьому нічого катастрофічного для країни. Одним з перших свою думку з приводу невдалих переговорів висловив глава Нацбанку Кирило Шевченко. Він коротко повідомив, що рекомендації МВФ щодо посилення інституційної спроможності та управління в НБУ в частині повноважень Ради Нацбанку будуть враховані. Практично вторить йому Міністр фінансів Сергій Марченко, який зазначив, що уряд веде «конструктивний діалог» і шукає шляхи вирішення проблем.

Досить самовпевнена реакція уряду пояснюється тим, що світові фінансові ринки практично «тріщать по швах» від кількості надрукованих грошей, які нікуди вкласти. Більш того, Україна планує відкривати ринок землі, який має величезний потенціал для залучення ресурсів ззовні. А вони знадобляться, оскільки вже цієї осені країна повинна виплатити як мінімум 600 млрд грн за зовнішніми та внутрішніми боргами.

Коли чекати черговий транш?

Місія МВФ повернеться в Україну з черговим візитом вже в квітні поточного року після припинення дії державного регулювання ціни на газ для населення. Що ж стосується нового траншу, то в Офісі президента впевнені в його отриманні вже в цьому році, можливо навіть влітку, але тільки за умови виконання Україною даних нею зобов’язань. І це допоможе українській стороні в подальшому отримувати запозичення на більш вигідних умовах, ніж зараз.

До речі, невдоволення умовами співпраці з МВФ зріють вже досить давно в кулуарах Верховної Ради. Так, наприклад, глава комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про те, що кредитну програму потрібно переглядати, тому що співпраця повинна бути вигідною для обох сторін. Прикметно, що з 2014 року Україна отримала 4 млрд доларів кредитних коштів, а віддала вже 1,7 млрд доларів і платить відсотки за ті кредити, які не отримала. Аналітики Bank of America Global також прогнозують, що Україна отримає транш в цьому році. А ось перегляд програми співпраці може бути відкладений на 3-й або навіть 4-й квартал 2021 року.