1. Коронний удар по ринках
2. Український центр пандемії
3. Віддавали все, що могли
4. Мандрівний вірус Дон Кіхот Уханьський

Світова економічна криза щосили розгортається на тлі новин про посилення пандемії коронавирусу, і завдає удар за ударом існуючій системі. Навіть по «оптимістичним» прогнозам світову економіку чекає рецесія, фондові ринки вже рекордно обвалилися, а економіки країн світу тріщать по швах. Інвестори б’ють на сполох: не витримують навантаження навіть активи «тихої гавані». Maanimo розбирався, яких збитків завдає вірус світовій економіці, і як цей виклик прийняла Україна.

Коронний удар по ринках

Про коронавірус зараз не говорить тільки ледачий. Але всі ці розмови, по суті, породжують зворотний ефект. Уряди різних країн намагаються інформувати населення, але знайшлось й багато спекулянтів на цій темі, що активно сіять паніку. Тому люди почали зверхпереоцінювати нову загрозу. Природно, це відбилося на найбільш чутливих до будь-яких змін суб’єктах економіки – фондових ринках і інвесторах.

У лютому на тлі новин про стрімке поширення вірусу інвестори почали виводити гроші з активів з підвищеним ступенем ризику, тих же цінних паперів, і вкладати у фінансові інструменти «тихої гавані». В результаті ціни на дорогоцінні метали злетіли до небес. Наприклад, 6 березня золото поновило семирічний рекорд вартості – $1683,65 за унцію. Срібло, платина і паладій теж досягли рекордних позначок.

Ситуция швидко вийшла з-під контролю, і паніка через економічні наслідки від пандемії коронавірусу на фондових ринках придбала величезний розмах.

Біржі США 12 березня пережили найгірший момент з часів «чорного понеділка» 1987 року. Індекс Dow Jones втратив 10%, а S&P 500 і Nasdaq – 9,4-9,5%. Впали навіть акції тих компаній, які за оцінками інвесторів могли отримати вигоду від ситуації, що склалася. Цей день аналітики CNN назвали «гіршим в історії» європейських фондових ринків. Європейський індекс Stoxx 600 за добу впав на 11%, німецький DAX і французький CAC 40 – більш ніж на 12%, рекордно впав італійський FTSE Italia All-Share – 16,4%.

Крім того, інвестори обвели чорним маркером на календарі і 16 березня. Американський фондовий ринок миттєво відреагував на заяву Дональда Трампа про те, що ситуацію з коронавірусом не вдасться взяти під контроль до серпня. Dow Jones обвалився до завершення торгів на 13%, що стало найгіршим днем ​​в історії індексу. Акції двох найбільших за ринковою вартістю американських компаній – Apple і Microsoft – просіли на 12%. Сильно постраждали акції системно значимих банків: котирування Citigroup обвалилися на 19%, Bank of America і JPMorgan втратили по 15%.

Деякі експерти оцінюють втрати від обвалу ринків в 4,7 трлн доларів. Для порівняння, ця цифра дорівнює ВВП Японії, однієї з провідних економік світу.

Член ради НБУ Віталій Шапран в коментарі для Maanimo каже про те, що ця ситуація може загрожувати масштабною кризою в банківській сфері:

«Ми бачимо, як руйнується транспортна галузь, енергетика, туризм і все, що пов’язано зі сферою масових розваг, готельним бізнесом. І який приплив позитиву в фармацію, виробників медичного обладнання і засобів захисту. Проблема в тому, що обсяг ринків, що опинилися в плюсі, в десятки або сотні разів менше того сегмента економіки, який постраждав від вірусу. Такий паритет між переможцями та переможеними несе загрозу того, що з фондового сегмента і з бухгалтерських звітів проблема поступово перекочує в сегмент дефолтів і може зачепити глобальний банківський сектор».

Всупереч очікуванням, не встояло навіть золото. Але в цьому випадку падіння ціни більше пов’язано з обвалом нафтових котирувань і «ціновою війною», викликаною виходом Росії і Саудівської Аравії з угоди ОПЕК +. Бажаючи заробити, інвестори розпродавали свої активи, що на тлі зміцнілого долара зробило золото ще менш привабливим для інвестицій. За другий тиждень березня його вартість знизилася майже на 5%. А це тижневий максимум з 2016 року.

Сформований тренд говорить про бажання інвесторів не заробити, а уберегти. Найбільш привабливим варіантом для збереження капіталів зараз є державні облігації США і Великобританії – традиційно найбезпечніші, хоч і найменш дохідні варіанти для вкладень.

Український центр пандемії

В Україні першими на нову загрозу відреагували цінні папери. ВВП-варранти вже здешевшали на 9,2%, а єврооблігації з погашенням в цьому році тепер котируються за ставкою 4,9% річних.

Через жорсткі обмежувальні заходи всередині країни в групі ризику опинилися цілі галузі, в першу чергу, малий і середній бізнес, сфера послуг, пасажироперевезення. Якщо карантин триватиме довше двох тижнів, це може обернутися серйозними проблемами для економіки. Люди можуть не отримати зарплати, у підприємств не вистачить грошей на виплати за зобов’язаннями, а бюджет недорахується коштів навіть на найнеобхідніші витрати.

Крім того, є ймовірність позбутися однієї з ключових статей доходу в бюджет. Через пандемію багато заробітчан повертаються на батьківщину. За інформацією НБУ, в 2019 році трудові мігранти перевели в країну близько 12 млрд доларів, проте в 2020 році через коронавірус обсяг переказів може скоротитися на суму від 500 млн до 1 млрд доларів. Насправді цифра може бути ще більше, все залежить від строків карантину.

Борис Кушнірук, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, повідомив Maanimo, що затяжний карантин стане нищівним ударом по світовій економіці. Розвинені країни вирішуватимуть проблему простим «заливанням» економіки грошима. Ніхто не буде звертати увагу на дефіцити бюджету і зростання державних боргів.

«Україна собі дозволити таку розкіш, як включення друкарського верстата, не може. Тому що якщо вона це буде робити в тих обсягах, в яких це роблять США і ЄЦБ, то у нас почнеться стрімке зростання інфляції і знецінення нацвалюти. Тому країні необхідно забезпечити співпрацю з міжнародними фінансовими інститутами», – говорить експерт.

Він підкреслив, що для подолання кризи в першу чергу потрібна фінансова допомога Євросоюзу, США та Світового банку. Все це залежить від того, в якому положенні буде наша співпраця з МВФ. Якщо її не буде, то в цьому випадку Україна зіткнеться з величезною проблемою.

Віддавали все, що могли

Зараз же у багатьох стурбованість викликає параліч роздрібної торгівлі. На думку Віталія Шапрана, це мінус для зайнятості, зростання проблемних кредитів для банків і збитки для МСБ. Однак експерт вважає, що це більш-менш коректна реакція на можливі ризики. Адже якщо дивитися на КНР, то при карантинних заходах там вдалося побороти епідемію навіть в її епіцентрі.

«Якщо карантин знімуть 4 квітня, я не думаю, що втрати будуть значні. Куди важливіше для нас, що буде відбуватися в ЄС, в країнах, які брали наших заробітчан. Їх уряди можуть продовжувати карантин», – прокоментував Шапран.

Він додав, що також невизначена кон’юнктура з нашим експортом. З одного боку, обвал цін на нафту до 25 доларів за барель – це позитивний сигнал для країни, яка є нетто-імпортером енергетичних ресурсів. Але, з іншого боку, неможливо прогнозувати ціни на зернові, сталь і інший експорт. На жаль, він сировинний, і при тривалому періоді низьких цін на нафту рух цін на український експорт не порадує, вважає експерт.

Важливим є те, що через величезний попит, викликаний панікою, в країні виник дефіцит готівкової валюти. На даний момент конвертувати валюту і проводити розрахунки в доларах і євро можна тільки безготівковим шляхом.

За прогнозом аналітиків Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, спалах вірусу сповільнить зростання української економіки майже в два рази. Згідно експертам, ВВП України в 2020 році зросте лише на 1,9%.

Економіка України в минулому році продемонструвала зростання ВВП не за рахунок промислового виробництва, а за рахунок зростання торгівлі, внутрішнього товарообігу і сільгоспсектора. Якщо в сільському господарстві доходи багато в чому залежать від врожаю, то по сфері послуг і торгівлі вже вдарила паніка від коронавирусу, а ще більше вдарить затяжний карантин. І в цьому контексті у багатьох виникають побоювання з приводу енергетичної сфери. Maanimo запитав про це співголову Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Він каже, що на енергосекторі якось по-особливому це все не відіб’ється:

«Загальне уповільнення в економіці вдарить і по стану в енергетиці, тому що це одна з підсистем загального економічного механізму. Впаде споживання енергоресурсів, що призведе до проблем у підприємств ПЕК».

Мандрівний вірус Дон Кіхот Уханьський

Вплив поширення коронавирусной інфекції на економіку складно оцінити за такими звичними показниками, як рівень зайнятості, інфляція і ВВП, оскільки дані по ним зазвичай приходять з тимчасовим лагом в місяць.

Поки що найбільше від пандемії постраждала економіка Китаю, який і є осередком поширення нового вірусу. За даними Державного статистичного управління КНР, обсяг промвиробництва в Китаї за підсумками перших двох місяців 2020 року скоротився на 13,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року через обмеження, пов’язані з пандемією. Реальні втрати китайської економіки, судячи з усього, складуть 10% ВВП в першому кварталі 2020 року порівняно зі звичайною траєкторією зростання на 5-6%.

Спалах вірусу в США і Європі почалася порівняно нещодавно, так що точних даних про збитки поки немає. Група аналітиків з VoxEU оцінює втрати тільки від місячного карантину країн ЄС в 350 млрд доларів.

На передовій зараз авіація, туризм та сфера послуг. Авіакомпанії, наприклад, стали найбільшими корпоративними жертвами спалаху коронавірусу, що заблокував авіатрафік. У Міжнародній асоціації повітряного транспорту прогнозують, що збиток може досягти $113 млрд.

Туризм – величезна стаття доходу для Іспанії, Італії та Франції, де зараз лютує вірус. За розрахунками WTTC, пандемія коронавірусу загрожує втратою роботи для 50 мільйонів людей, які працюють в турсфері. В умовах заборони польотів і обмежень на в’їзд можна з упевненістю сказати, що галузь напередодні «високого сезону» понесе рекордні збитки.

Аналітики JPMorgan очікують, що пандемія коронавірусу спровокує глибоку рецесію економік Америки і Європи. Погіршення ситуації прогнозують до літа. Згідно з прогнозом, економіка США скоротиться на 2% в першому кварталі і на 3% в другому, а економіка країн єврозони – на 1,8% і 3,3% відповідно.

Що стосується України, то голова Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко висловив Maanimo думку, що це все – питання часу:

«Зараз дати точний прогноз неможливо, тому що ніхто не розуміє, як швидко це закінчиться. Якщо ми обмежимося лише двома тижнями карантину без особливої ​​паніки, то наслідки для економіки будуть не такими болючими. Якщо ж він затягнеться на місяць-два, наслідки будуть дуже важкими».

Однак експерт стверджує, що при відсутності у нас вибухового зростання числа хворих обмежувальні заходи поступово послаблять, і економіка потроху повернеться в свій природний стан.