Ексклюзив

Віталій Шапран: «МВФ цікавить два питання – збалансований бюджет і хід реформ»

8 Грудня 2020
Tatiana Garkusha Читать на русском
  1. Про ставку НБУ
  2. Про заробітчан
  3. Про МВФ
  4. Про закупівлю газу
  5. Про ринок землі
  6. Про інвестиції
  7. Про купівлю валюти

З початку осені уряд вже встиг прийняти кілька важливих рішень, але на черзі – переговори з МВФ, які вирішать ситуацію в країні ще як мінімум на рік. При цьому в Україні залишаються й інші питання, що хвилюють громадськість: трудова міграція, ціни на газ, перспективні галузі, інвестиції і валютний ринок. Про це Maanimo поговорив із головним експертом Ради НБУ Віталієм Шапраном.

Про ставку НБУ

– На початку місяця НБУ вже знизив облікову ставку до 16,5% річних. Це початок масштабного курсу щодо поетапного зниження ставки?

– Процес уже стався, ринок очікував 0,5-1,0 п.п., як бачимо, очікування виправдалися. Раніше НБУ оголосив про початок циклу зниження процентних ставок і дотримується цього анонсу. У довгостроковому періоді дезінфляційний тренд на обличчя, інфляція в 2019 році буде менше, ніж в 2018 році. Тому поступове зниження облікової ставки, швидше за все, продовжиться, але буде залежати від ряду факторів, що впливають на інфляцію.

Про заробітчан

– Заробітчани стали переказувати помітно більше грошей в Україну, за 7 місяців 2019 року зростання склало 13%. З чим це пов’язано і як відбивається на внутрішній торгівлі?

– По-перше, процес трудової міграції поки що має тенденцію до зростання. Хоча, звичайно, на практиці в точних цифрах це показати складно, саме такі непрямі фактори показують, що міграція зростає, хоча і меншими темпами, ніж було рік-два тому. По-друге, ревальвація гривні на тлі хоч і невеликої, але інфляції призвела до того, що заробітчанам доводиться додому переказувати більше валюти.

Про МВФ

– Одна з позитивних новин – Україна розрахувалася з МВФ за програмою stand-by 2014 року. На черзі виплати за 2015 рік. Наскільки економічно «безболісно» Україна зможе продовжувати погашення зовнішнього боргу?

– «Stand-by» – це кредити, які завжди зберігалися в резервах, тобто прямого впливу на економіку країни вони не чинили. Завдяки політиці НБУ і досить сприятливій кон’юнктурі ринків обсяг ЗВР НБУ зберігся на високому рівні – на початок осені – 22,015 млрд доларів.

Банкноты

– В Україну прибула місія МВФ, на зустрічі з якою будуть обговорюватися можливості відновлення співпраці з нашою країною. Чи є ризики отримати відмову і з якої причини?

– Ризики є завжди. МВФ цікавить зазвичай 2 питання – збалансований бюджет і хід реформ. Те, що міністром фінансів залишилася Маркарова, я думаю, знижує непорозуміння між МВФ і Україною. Що стосується реформ – ми бачимо, що в країні запрацював антикорупційний суд, у Раді є цілий пакет законів, які не могли прийняти вже багато років, і є надія, що вони будуть прийняті до кінця року. Так що ризики відмови з боку Фонду, на мою думку, мінімальні.

Про закупівлю газу

– У «Нафтогаза» з’явилася нова послуга закупівлі газу за літньою ціною. З огляду на те, що у багатьох українців просто немає такої суми грошей, щоб одразу внести оплату за газ, хоча саме такі люди часто потребують подібних програм, то як бути людям у цій ситуації?

– Я думаю, що цей продукт «Нафтогазу» цілком заслуговує на увагу, але за ним стоїть просте бажання профінансувати восени закупівлі газу на зиму і в газосховища. Думаю, що цей продукт буде цікавий українцям і трохи зніме традиційне осіннє загострення соціального питання разом із початком опалювального сезону.

Про ринок землі

– Кабмін дозволить іноземцям купувати сільгоспземлі в Україні, обґрунтовуючи це тим, що таким чином можна забезпечити найбільше економічне зростання. Чи так це?

– Безумовно. По-перше, інвестори більш активно йдуть у країну, коли їхні проекти базуються на приватній власності і мають якийсь рівень ліквідності, ті можуть бути продані. Оренда землі – це нульова гарантія продовження проектів у довгостроковому періоді. По-друге, земля для банків – це досить тверда і відносно ліквідна застава, тобто разом зі зняттям мораторію на землю зросте кредитування. Є різні експертні оцінки, але в цілому думки сходяться на тому, що ми втрачаємо 1-2% зростання ВВП на рік саме через мораторій на продаж землі.

Про інвестиції

– Україні необхідно підвищувати інвестиційну привабливість для розвитку бізнесу. В останні 2 роки цьому сприяв у тому числі і розвиток туризму, про що говорить зростання країни на 10 позицій в Індексі конкурентоспроможності в цій сфері. Які ще українські галузі можуть допомогти залучати інвестиції?

– Через гарний земельний фонд і кліматичні умови для України галуззю для інвестицій номер один залишається агробізнес. Непогані перспективи тут є в енергетичного бізнесу й IT. У найближчі 2-3 роки дуже гостро постане питання будівництва інфраструктури. Зростання врожаю зернових з 40 до 70 млн тонн призвело до того, що раніше існуюча частково радянська інфраструктура просто не витримує. Тому дороги, елеватори, ж/д термінали, термінали в морських і річкових портах – це та інфраструктура, яка повинна дозволити перевозити, зберігати і частково переробляти зростаючі обсяги врожаю, так що на інфраструктурні проекти попит залишатиметься дуже високим у найближчі 3-5 років , вони просто можуть стати необхідністю, що забезпечує подальше зростання.

Про купівлю валюти

– У серпні українці купили через банківську систему 1,4 млрд доларів готівкою, тобто на 97 млн ​​доларів більше, ніж продали. З чим пов’язана така активна купівля валюти: банальне відновлення ділової активності або ж вплив зовнішніх чинників?

Якщо ви візьмете споживчий кошик наших громадян, то побачите, що частка імпортної продукції там досить велика. Побутова техніка, автомобілі, частина продуктів харчування – це чистий імпорт або доведений тут продукт до стадії споживання з імпортних комплектуючих, наприклад, сбір автомобілів. Тому при тому, що доходи громадян зростали – це видно по середній з/п, яка вже номінально всього на 60-80 доларів в Україні менше, ніж у Болгарії, українці, звиклі до реакції цін імпортних товарів на девальвацію, запасаються дешевими доларами. Я не бачу в цьому процесі ніякої загрози для ЗВР або фінансової стабільності.