Під завісу минулого року до Верховної Ради внесли законопроект про працю. Прийняти його можуть уже найближчим часом, як тільки документ розгляне комітет з питань соцполітики, а через півроку після цього закон вступить в силу. Maanimo розбирався, що новий законопроект обіцяє роботодавцям, до чого готуватися співробітникам, які зміни внесли в порівнянні з попереднім КЗпП, а також чи є реальна необхідність в таких корективах.

Новий закон покликаний прийти на зміну звичному Кодексу законів про працю. Уряд пояснює необхідність впровадження нового трудового кодексу тим, що минулий варіант зразка 1971 року архаїчний і не відповідає сучасним трудовим реаліям. Головною особливістю законопроекту є більш жорстке регулювання трудових відносин між роботодавцем і робітником.

В уряді вважають, що нововведення збалансують ринок праці, виведуть з тіні зарплати і прискорять економічне зростання.

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов зазначив, що нове законодавство збереже і розширить соціальні права і гарантії працівників через легалізацію праці, збільшить кількість легальних робочих місць, забезпечить рівні можливості чоловіків і жінок, підвищить доходи працівників і гармонізує законодавство з ЄС.

Цікаво те, що новий документ містить всього 98 статей. Наприклад, чинний КЗпП налічує їх цілих 265. Тому є можливість прийняти новий закон за спрощеною процедурою.

Будівництво на старому фундаменті

Варто врахувати, що більшість ключових положень попереднього трудового кодексу збереглися. Українців все так само чекають безстрокові трудові договори, заборона на примусову працю, неможливість зменшення мінімального рівня зарплати, щорічна оплачувана відпустка у розмірі 24 календарних днів і заборона на звільнення вагітних і людей в декреті.

Збережуться і 40 робочих годин на тиждень. Але тепер можна в індивідуальному порядку домовлятися про гнучкий графік роботи. Наприклад, частину обов’язків працівник виконує перебуваючи на робочому місці, а іншу частину – віддалено. Допускається робочий тиждень менше 40 годин, але й оплата тоді зменшується пропорційно.

Залишилася можливість зберегти робоче місце і оклад в разі призову в армію. Але тепер роботодавець має можливість розірвати трудовий договір до початку військової служби. Чи означає це, що призовникам доведеться приховувати повістку з військкомату від свого начальника? Вже зараз можна припустити, що мало хто захоче втрачати свій повний щомісячний оклад заради 350 гривень від держави, покладених кожному строковику на особисті потреби.

Новації по-українськи

Значно збільшується роль трудових договорів. Під них відведено мало не найбільший блок нового законопроекту. Тепер докладна письмова угода стає обов’язковою і в ній повинні бути прописані всі аспекти трудових відносин між наймачем і найманим: права, обов’язки, відповідальність, термін дії договору, умови найму, все особливості дострокового припинення та/або порушення трудового договору з обох сторін.

Кількість трудових договорів збільшать до 7. Серед нових, наприклад, терміновий договір, який може бути укладений на строк не більше 5 років. Його рекомендується укладати з цілою низкою специфічних професій. Так, роботодавець зможе за спрощеною процедурою розірвати договір з артистом, який втратив натхнення, викладачем, який вже виконав поставлені завдання, журналістом, який переживає емоційне вигорання і керівником, на посаду якого краще підходить інша кандидатура.

Іншими видами є безстроковий договір; короткостроковий, на термін до двох місяців; сезонний, що укладається з найманими робітниками на певний проміжок часу; з нефіксованим часом роботи (так званий фріланс-договір); студентський, спеціально для студентів вузів, коледжів та училищ; договір з домашнім працівником.

Найбільш цікавим і спірним положенням нового закону є те, що тепер співробітника можна негайно звільнити з ініціативи роботодавця. Правда, попередити потрібно заздалегідь. Закон встановлює різні терміни для повідомлення про звільнення: якщо людина пропрацювала 6 місяців, то її потрібно попереджати мінімум за 15 днів, якщо рік і більше – за 30 днів, 5 років або більше – 60 днів. Тих, хто пропрацював довше 10 років, потрібно попередити за 3 місяці. Однак термін попередження може бути замінений грошовою компенсацією. Тобто вам заплатять в подвійному обсязі за кожен день, на який зменшується термін попередження. Цю норму вже щосили критикують як експерти, так і пересічні українці. По суті, роботодавець може звільнити співробітника в будь-який момент за власним бажанням. А привід, як відомо, завжди знайдеться.

Крім того, можна звільнити співробітника, якщо він хворіє 120 днів поспіль і більше 150 днів протягом року. Якщо робочий відсутній 10 і більше днів на робочому місці і не мотивує це нічим, то це також може стати причиною звільнення. Щоправда, спочатку потрібно дочекатися його виходу на роботу, або ж з’ясувати точну причину настільки тривалої відсутності.

Забороняється будь-яка дискримінація на грунті раси, кольору шкіри, сексуальної орієнтації і т.д. Вводиться поняття моббінгу. Це заборона будь-якого психологічного насильства співробітника у вигляді цькування з метою подальшого звільнення. Співробітник отримує право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав. Причому доводити відсутність фактів утисків повинен буде роботодавець.

У новому законопроекті виключаються такі статті, як пияцтво, злодійство, прогул, поява на робочому місці в нетверезому стані, невиконання безпосередніх робочих обов’язків. Тепер ці пункти повинні чітко прописуватися в трудовому договорі і розцінюватися будуть як його порушення. Звільнення співробітників по вищевикладеним статтям відбуватиметься саме на цій підставі.

Тепер для того, щоб перевести співробітника на інше робоче місце, не потрібна його особиста згода.

Якщо суд встановить, що найманий працівник виконував свої обов’язки без укладення трудового договору і тим самим ухилявся від сплати податків, то таку особу позбавлять права отримувати допомогу по безробіттю протягом двох років, а також робочий втратить право на пільги і субсидії на сплату комуналки на 2 року з моменту прийняття судового рішення.

Також законопроект регламентує остаточну відмову від трудових книжок. Замість цього роботодавець буде зобов’язаний фіксувати трудовий стаж працівника в електронній формі через Держреєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте, за бажанням працівника можна використовувати також і паперову трудову книжку.

Що буде з профспілками?

Нормами закону не передбачено ніяких змін в роботі профспілок. Передбачається тільки розробка в найближчому майбутньому профільного законопроекту про їхню діяльність.

Сам проект закону викликав шквал критики у професійних об’єднань. Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) вже виступила із заявою, що проект закону про працю позбавить працівників правового захисту, а профспілки – здатності їх захищати. У конфедерації вважають, що законопроект порушує конвенції Міжнародної організації праці.

Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу зазначила, що уряд України стоїть на боці олігархів і багатонаціональних корпорацій і виступає проти працівників, громадськості та профспілок. Вона висловила засудження українській владі за безрозсудні порушення своїх міжнародних зобов’язань, за якими країна ризикує втратити важливу підтримку в Європі і світовому співтоваристві.