У парламенті вирішили віддати страхові компанії і МФО під контроль Нацбанку, місія МВФ веде переговори з Україною про нову програму співпраці, а середня зарплата, якщо вірити статистичним даним, досягла рекордних розмірів. Чи варто в таких умовах вкладатися в держоблігації, і коли ми, нарешті, наздоженемо Польщу? Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital, озвучив думку з цих питань в інтерв’ю для Maanimo.

– Верховна Рада прийняла закон про «спліт» Нацкомфінпослуг. Якої реакції можна очікувати від учасників ринку? Чи буде нове регулювання ефективним?

– Це правильний закон. Оскільки Нацбанк добре себе проявив у банківському секторі, то можна чекати, що він так само проявить себе й у фінансовому.

– Закон почне діяти через 9 місяців. Наскільки цього часу достатньо, щоб ринок фінпослуг міг підготуватися? Або ж варто чекати наслідків, схожих на «банкопад» 2014-2015 років?

– Якщо з ринку почнуть іти страхові компанії, то тільки тому, що вони займаються схемами. Населення це в принципі ніяк не відчує, бо ці схеми реалізуються трошки в іншій площині.

– У Києві вже йдуть переговори з місією МВФ. Із вашої точки зору, чи будуть умови, за яких сторони зможуть відновити співпрацю, реально вигідними для України?

– Співпраця з МВФ завжди вигідна для України. Для нас не може бути невигідного співробітництва з МВФ.

– Зі зміцненням гривні до долара середня зарплата в липні 2019 року в Україні стала практично рекордною для цього місяця в доларовому еквіваленті. Але при цьому все ще залишається найнижчою в Європі і серед деяких країн СНД. Як вийти з цієї ситуації?

– Є тільки один вихід. В Україну повинні прийти інвестиції, тоді почнеться економічне зростання і зростуть зарплати.

Чекати доведеться довго, але якщо ми все будемо робити правильно, то, може бути, ми прискоримося, і за 10 років досягнемо того рівня економічного розвитку, який зараз відбувається в Польщі.

Для цього просто достатньо здійснювати всі реформи. Якщо ми хочемо стати Польщею, треба робити те саме, що робила Польща. Потім вже можна придумувати щось своє.

Спочатку потрібно прискореними темпами реалізовувати програму МВФ, змінювати економіку структурними реформами … і не лякати інвесторів. Це найважливіше.

– Можете назвати 3 варіанти вигідного вкладення коштів, доступних середньостатистичному українцю?

– Їх тільки два. Ключовий варіант – це державні облігації, а другий можливий – банківські депозити. Українці дізнаються більше про ОВДП, є надія, що вони будуть ними більше користуватися. Перевага облігацій очевидна, цей варіант більш надійний, ніж депозити. Прибутковість вище і немає податків.

Початковий капітал для вкладення в ОВДП – 10 тисяч доларів.

– За деякими даними, в Україні зростає рівень довіри до мікрокредитування. Чи роблять банки якісь кроки, щоб повертати інтерес і довіру українців до своїх послуг?

– Мікрокредитування – це ж не про довіру. Це взагалі про інше. Ви ж берете гроші у банку, а не даєте йому. Мікрокредитування у великих масштабах досить небезпечне для економіки, тому що це дуже сильно підтримає імпорт, а ставка там висока.

– Як відкриття ринку землі позначиться на курсі гривні? Яким чином можна зменшити ризики, які можуть впливати на курс гривні восени?

– Ми вже бачимо в цьому році, що сезонний фактор виражений слабо. Поки що його перебиває оптимізм. Відкриття ринку землі викличе приплив інвестицій в Україну, тому на гривню це може вплинути тільки позитивно.

– Нацбанк і Мінфін дозволили продавати державні боргові облігації на міжнародних торгових платформах. Які можливості надасть така ініціатива?

– Якщо мова йде про Euroclear, то зміцнення гривні – як раз результат цього рішення. Іноземним інвесторам стало набагато простіше купувати внутрішній державний борг. Ми бачимо, що з початку року в країну зайшло вже 3,5 млрд доларів.

Мінфін отримав хороше джерело доходу, і при цьому буде позичати кошти не в іноземній валюті, а у гривні, а для будь-якої країни завжди вигідніше запозичення у національній валюті.

– Які фактори будуть впливати на рівень інфляції до кінця поточного року?

Ключовий фактор, який вплинув на інфляцію в останні два роки, і продовжить впливати – різке зростання доходів населення. Однак посилення гривні буде трошки стримувати інфляцію. Крім того, варто подивитися на динаміку ринку енергетичних товарів, таких, як нафта і газ.