Ростислав Дюк (UAFIC): «У постковідному світі банкам доведеться співпрацювати з фінтех-компаніями або ставати необанками»
За час пандемії Українська асоціація Фінтех і інноваційних компаній встигла підписати Меморандум з Мінцифри, запустити проект «ФінСкарга» і допомогти безлічі українським стартапам отримати фінансування. Про те, яким став фінтех-ринок України, про партнерство з Мінцифри, просування стартапів і майбутнє фінтеху в Україні, в інтерв’ю для Maanimo розповів Голова Асоціації Фінтех і інноваційних компаній (UAFIC) Ростислав Дюк.
Про стан фінтех-ринку
– Ростислав, як оцінюєте стан українського фінтех-ринку до кінця року, після пережитого карантину? На якому рівні зараз знаходиться фінансова інклюзія?
– Пандемія ще бушує і, за нашими прогнозами, в найближчі півроку це наша нова реальність. Як це вплинуло на життя українського фінтеху? Він вижив. В основному проекти були дофінансовані і змогли розвиватися далі. Другий момент: для частини проектів пандемія стала таким собі прискорювачем з розвитку і виходу на нові ринки, оскільки всі почали переходити в онлайн, в діджитал-канали, які є основним полем бою для фінтеху. І вони гідно з цим впоралися.
В першу чергу, напевно, виграли платіжні системи. Також посилився глобальний тренд з розвитку необанків. Вони дуже сильно наростили клієнтські бази, оскільки вся торгівля оффлайн була просто паралізована, заборонена, і через страх люди боялися приходити в магазини, і вони почали переключатися на онлайн площадки, соціальні мережі. Прийом платежів, власне, логістику, як раз необанки і забезпечували.
Про партнерство з Мінцифри
– У вересні ви підписали Меморандум про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації. Що це дасть українським компаніям, чи вплине якось на IT-індустрію в країні?
– Міністерство цифрової трансформації разом з Нацбанком – це найпозитивніше державне «виробництво», яке, незважаючи на кризові та пандемічні настрої, продовжує розвиватися, виводити на ринок затребувані інноваційні рішення, «нормативку» під ці рішення, тобто позбавляє від бюрократії.
Тому Асоціація всіляко буде підтримувати такі ініціативи. В першу чергу, ми націлені на розвиток віддаленої ідентифікації і обговорюємо зараз варіанти пілота тих нововведень, які хочуть вводити в міністерстві для учасників Асоціації. Ми готові тестувати нові інструменти з нашими учасниками і допомагати державі ставати більш дружнім до бізнесу.
– Ви вже співпрацюєте не тільки з Мінціфри, але і Комітетом з питань фінансів, податкової та митної служби. Кого ще плануєте залучити до своїх проектів?
– Ми досить широко співпрацюємо з державними органами в тій частині, де це перетинається з інтересами наших компаній-мемберів, в розрізі їх потреб і зони відповідальності. Національний банк України – це нормативна база по продуктам, імплементації та практикам, які він робить зараз. У законодавчому полі Мінцифри – це ведення реєстрів, віддалена ідентифікація, це також «Дія Сіті» – новий кластер, який повинен прищепити і поліпшити взаємодію держави і IT-компаній.
Також ми з Комітетом фінансів співпрацюємо в частині проекту закону про антиколекторську діяльність, тому що бачимо, що люди потрапили в складну ситуацію, а деякі недобросовісні колектори намагаються скористатися їх становищем в свою користь, тому ми підключилися до реалізації цього закону.
Про проект «ФінСкарга»
– Не так давно вам вдалося запустити проект «ФінСкарга» і, судячи з кількості отриманих скарг, він вже користується популярністю серед українців. Що очікує організації, на які були отримані скарги? Як будете впливати на них?
– Ми зараз знаходимося на стадії пілота, ця платформа орієнтована на допомогу людям. Вона дозволить відстояти права споживачів, в першу чергу, а в другу чергу, вже стане для компаній можливістю побудувати діалог з клієнтом до того, як скарга піде в Національний банк.
Існує два типи організацій: які піклуються про своїх клієнтів, і які не дбають про них. Ясна річ, що ті, які піклуються, хочуть комунікувати з клієнтом, вони досліджують всі можливі канали для цього. Звичайно ж, завжди не дуже приємно отримувати скарги, але це привід розібратися і поліпшити продукт. Можливо, поліпшити його з точки зору клієнтського досвіду. Буває, що клієнт просто не розібрався, як працює продукт.
І є компанії, які не реагують на критику клієнтів, вони не хочуть розвиватися, використовують неетичні методи колекторів. Але ці компанії в будь-якому разі не будуть спілкуватися з клієнтами, незалежно від роботи нашого сервісу. Однак, швидше за все, в силу наповнення законодавчого поля, ці компанії будуть йти з ринку. Національний банк буде накладати обмеження на такі компанії, буде враховувати, як компанія працює зі споживачами, наскільки етично веде бізнес, позбавлятиме ліцензії і ще багато інших моментів. В найближчому майбутньому, я думаю, банки будуть відмовлятися обслуговувати рахунки фінансових компаній, які неетично поводяться з клієнтами і на які приходять скарги.
Це революційний момент на ринку, коли він повинен буде стати більш зрозумілим, прозорим, чесним. І, нарешті, сам споживач вирішує, у кого він купує той чи інший продукт, а на ринку ми бачимо дуже велику конкуренцію. Я думаю, що за допомогою «ФінСкаргі» компанії і споживачі обиратимуть для співпраці компанії, які більш охоче йдуть на контакт з клієнтом, ніж ті, які не співпрацюють з «ФінСкаргою» і не контактують з клієнтом.
Про стартапи
– Як в період кризи стартапам зберегти і розвивати бізнес, враховуючи глобальність пандемії і її наслідки для всього світу?
– Потрібно думати не про пандемію, а про те, що буде затребуване споживачами в період пост-пандемії, які потреби, продукти, і вже потрібно діяти над їх створенням. Потреби у людей нікуди не пропадуть, вони будуть змінюватися, тому потрібно враховувати цю нову реальність. По-друге, стартапів зараз дуже багато, навіть більше, ніж будь-коли, тому знайти нових партнерів просто в силу того, що світ стає більш глобальним.
Ми як Асоціація стаємо таким хабом для виходу на зовнішній ринок і надаємо допомогу в створенні партнерства з іншими компаніями. І підписаний Меморандум відкриває більше можливостей для наших учасників і стартапів для виходу на інші ринки, а це вже більше дванадцяти країн.
Слід додати, що дуже багато стартапів отримали фінансування від держави. І зараз ми бачимо, що ті хлопці, яких профінансували в Україні в рамках Українського фонду стартапів, в інших конкурсах також займають гідні місця, що говорить про об’єктивність оцінки і рівні підготовки наших хлопців.
Про фінтех-тренди
– Які фінтех-тренди нас чекають в 2020/2021 році? Чи є вже якісь цікаві перспективні продукти?
– Я думаю, що коронавірус стимулюватиме перехід бізнесу в діджитал більш агресивно. Тому тренд зараз і в майбутньому – все, що пов’язано з e-commercе, все це буде розвиватися, з’являться нішеві, більш вузькі продукти.
Також і все, що пов’язано з необанками, тобто банківськими послугами, фінансами, кредитуванням – все це переходить в онлайн. І зараз цей напрямок дуже модний і хайповий, і споживачі бачать в необанках не тільки данину моді, а й корисність.
Тому в постковідному світі індустрії банків доведеться щільніше співпрацювати з фінтех-компаніями або ставати необанкамі. І тільки так намагатися виживати, іншого не дано.
Про майбутнє українського фінтеху
– Ваш прогноз щодо місця України на світовому фінтех-ринку в майбутньому?
– Раніше ми взагалі не існували на світовій мапі фінтех-ринку. Звичайно ж, були якісь компанії, які щось робили і рухалися в цьому напрямку. Зараз же ситуація така, що вже існує фінтех-кластер, який дозволяє працювати UAFIC, ми допомагаємо компаніям виходити на інші ринки. Вони стають конкурентними на світових ринках, більше 60% наших компаній експортує свої продукти.
Гармонізація українського законодавства з Європейським Союзом ще більше дозволить нам брати участь у зовнішніх ринках. Я думаю, що якщо будуть прийняті всі законодавчі зміни, які зараз на порядку у Національного банку і Міністерства цифрової трансформації, то це дозволить Україні в наступному році дуже агресивно заявити про себе і увійти через декілька років до п’ятірки лідерів Європи з точки зору розвитку фінтех і юрисдикції, яка сприяє розвитку цього ринку.
Коментарі