Працювати в банку – це бути частиною величезної системи з особливою корпоративною культурою. Щоб домогтися успіху в цій сфері, потрібно мати характер, сміливість і мислити масштабно. Про те, як полюбити свою роботу, бути жінкою-банкіром і управляти фінансовими активами, говорити правду в обличчя, керувати цілим штатом співробітників, при цьому бути не просто успішним топ-менеджером, а й мамою, Maanimo розповіла заступник голови Правління, член Правління АТ «Укрексімбанк» Світлана Монастирська.

Про вибір професії

– Світлана, як і президент з більшою частиною його команди, ви родом з Кривого Рогу. Ваша кар’єра склалася досить вдало, ви займаєте високу посаду в одному з найбільших держбанків. Чи відчували в дитинстві, що станете успішною людиною і підкорите столицю?

– Віра в те, що наполеглива праця і тяга до знань приведуть мене до бажаних результатів, була завжди зі мною. І підкорення столиці – це була лише одна з цілей. Мої амбіції і мрії завжди були набагато глобальніші, і я впевнена, що багато чого попереду.

– Фінанси для дівчинки – це любов з ранніх років, або тому що батьки сказали, що «треба йти на економіста»?

– Фінанси – це не любов з ранніх років. Мама бачила мене банкіром, і тому я вибрала цей напрям. У мене були прекрасні викладачі, які настільки любили свою справу, що зарядили цією любов’ю і мене. Ми самі вирішуємо, скільки зусиль, праці і пристрасті вкладати в навчання, розвиток та кар’єру. У мене вийшло полюбити те, що спочатку було продиктовано батьками, і сьогодні я не уявляю своє життя без банківської справи.

– Хотіли б змінити сферу діяльності, якщо б була така можливість? Чи ступінь доктора філософії змушує ставитися до життя філософськи?

– До життя філософськи потрібно ставитися завжди! Кардинально міняти сферу діяльності я не планую. Але я завжди відкрита до нових можливостей і не залишаю дитячу мрію знятися в кіно.

Про успішних жінок

– Заступник голови правління банку – звучить дуже серйозно і консервативно. Ви так само себе відчуваєте всередині? Або серйозний і суворий керівник вмикається, коли потрібно управляти фінансовими активами?

– Всередині я відчуваю себе щасливою і гармонійною людиною. Коли любиш все, чим займаєшся, то немає необхідності щось «вмикати». Мені не потрібно «вмикати маму», коли я перебуваю вдома з дітьми, не потрібно «вмикати дружину» поруч з коханим чоловіком, і коли я на роботі, мені не потрібно «вмикати» керівника, все відбувається само собою, природно і легко.

– Як багато ви знаєте жінок в Україні, які досягають успіху на високих посадах, особливо в банківській сфері? Адже непроста економічна ситуація в країні змушує постійно вирішувати максимально складні робочі завдання.

– У цьому плані я не поділяю людей за гендерною ознакою. Я знаю безліч людей, чоловіків і жінок, які досягли успіху на високих посадах, причому не тільки в Україні і не тільки в банківській сфері. Люди або здатні приймати складні рішення в критичній ситуації, або ні. Хтось любить свою справу, а хтось – ні. І якщо людина не любить і не здатна приймати рішення, то в неї мало шансів на успіх.

– Жінки все-таки вміють розпоряджатися грошима краще за чоловіків? Або ви за паритет у цьому питанні?

– У кожної людини є свої здібності, навички і риси характеру. Одні люди легко справляються з управлінням фінансами, а для інших це непосильне завдання. Всі ми різні, і від статі це не залежить.

– А з чого ви починали свою кар’єру? Дівчині з промислового міста було важко пробиватися в такий чоловічий сфері, як банківська справа?

– Я не вважаю, що банківська справа – це чоловіча сфера. Так, мені дійсно було дуже складно починати свою кар’єру в столиці, оскільки я могла розраховувати тільки на себе. І їхала підкорювати Київ без будь-якої підтримки, знайомств, зв’язків і грошей. Але мала щось більше: невгамовну енергію, сильний характер і величезне бажання досягти успіху.

– Ви якось зізнавалися, що одна з ваших переваг і недоліків одночасно – це те, що ви завжди говорите правду в обличчя. Це проявляється в особистому спілкуванні або діловому, з колегами, підлеглими?

– Це проявляється всюди. Я не граю ніяких ролей, і в усіх сферах свого життя веду себе природньо. Для мене органічно говорити правду незалежно від ситуацій. Але намагаюся це робити коректно, щоб нікого не поранити. Я абсолютно спокійно можу захопитися і зробити людині комплімент, так само, як і піддати критиці, якщо мене щось не влаштовує.

– Оскільки вже мова зайшла про відвертість, поговоримо про такий «модний» напрямок, як благодійність. Зараз всі успішні люди намагаються якимось чином робити добрі справи, відкривають і фінансують фонди, допомагають в приватному порядку. Що ви про це думаєте?

– Я вважаю, що це прекрасно. І молодці всі ті, хто зробив цей напрямок модним. Якщо є можливість ділитися чимось: грошовими коштами, знаннями, своїм часом, своїм досвідом, послугами, речами, каналами зв’язку і комунікаціями – це ж чудово! Чим більше людей будуть допомагати один одному, тим добрішим і світлішим буде мир, в якому ми живемо.

Про фінансову грамотність

– Як ставитеся до того, що українці все більше беруть мікропозики і починають жити «у кредит»?

– Я б не сказала, що зараз люди набагато більше беруть кредити. Кредити завжди були затребувані, просто в різний час популярні різні програми. Якщо в 2006-2008 роках це були іпотечні та автокредити, то зараз це овердрафти до карт, кредитні ліміти. При грамотному плануванні кредити –  це відмінний фінансовий інструмент. Але тільки коли людина контролює і планує весь процес, а не бере нові кредити, щоб виплатити старі, занурюючи себе ще глибше в борги.

– Наскільки українцям необхідна фінансова грамотність? Як, по-вашому, можна реалізувати таку ініціативу для всіх верств населення?

– Кожній людині важливо мати фінансову грамотність. Адже ми всі незалежно від професії, місця проживання та рівня прибутку щодня маємо справу з грошима. Дітям з ранніх років потрібно показувати і розповідати про те, як влаштований світ грошей.

У школах повинні бути предмети, які ставлять перед собою завдання розкрити основні принципи управління фінансами, потрібні екскурсії в банки. У відкритому доступі зараз також море інформації.

Про методи управління

– Ви працювали в багатьох великих банках України: Альфа-Банк, Укрсоцбанк, ПРАВЕКС БАНК, зараз – Укрексімбанк. Як з кожним разом змінювалися ваші підходи до управління? Або ж у вас є певна тактика і методи роботи, які універсальні для будь-якого банку?

– Щоб бути успішною людиною, потрібно постійно розвиватися, швидко адаптуватися в критичних ситуаціях, приймати складні рішення. Все це дозволяє накопичувати знання і досвід, які потрібно обов’язково використовувати у своїй подальшій діяльності.

У кожному з банків переді мною ставилися різні завдання і виклики. Потрібно не боятися брати на себе відповідальність, знати і відчувати, коли можна ризикнути, а коли краще перестрахуватися. Це ціла сукупність знань, навичок, праці, особистих якостей і досвіду, правильне поєднання і використання яких приносить позитивний результат.

– У вашому житті є місце компромісам? Як часто ви використовуєте такий підхід у роботі? Може, керівник все-таки повинен бути жорстким у спілкуванні з підлеглими, щоб утримати порядок, тим більше, в банківській сфері?

– Головне, щоб команда працювала злагоджено, як єдиний механізм, як годинник. Завдання керівника – зробити так, щоб всі працювали на єдиний результат. У процесі роботи з кимось досить просто поговорити, когось потрібно надихнути, а комусь потрібен чарівний пендель. Всі люди різні і підхід до кожного свій. Всі проекти, якими я займалася, були успішними, а значить, це працює.

Про стиль і життя

– Як повинна виглядати жінка-банкір? Можливо, це залежить від індивідуальних переваг? Зовнішній вигляд повинен підкреслювати високий статус, або зараз можна дозволити собі відійти від консервативного стилю і керувати банком у джинсах і кросівках?

– Я за доречність у всьому. Будь-який банкір, жінка або чоловік, повинен виглядати охайно і відповідно до тієї ситуації, в якій знаходиться. Можна прекрасно виглядати й у вечірній сукні, й у джинсах із кросівками, але і те, й інше буде недоречним в офісі.

– Скільки часу проводите в інтернеті? Ваші сторінки в соцмережах виглядають ідеально: пости на двох мовах, професійні фотографії. Здається, ніби фотограф з вами кожен день. Хто вас фотографує? Сторінки самі ведете, чи у вас є помічник?

– Я не витрачаю багато часу на інтернет. В основному це перегляд новинних стрічок. Що стосується моїх сторінок в соціальних мережах, то я веду їх сама. Мені є що сказати, тому стала ділитися своїм досвідом і своєю історією. Я отримую безліч відгуків від людей, яких надихають мої історії, що, безумовно, мотивує мене ділитися ними і далі. Рада, що можу бути корисна комусь, розповідаючи про те, як провінційна дівчинка з небагатої сім’ї змогла пробити собі шлях і стати успішним топ-менеджером.

– Чи важливо для жінки не «вмикати» вдома начальника? Або робочі навички в побуті дуже навіть доречні?

– У жодному разі не можна вмикати вдома начальника. Я із задоволенням стаю слабкою жінкою поруч зі своїм сильним чоловіком. Вдома я дружина, господиня і мама. Я не плутаю ці поняття.

Про виховання дітей

– Ви нещодавно написали, що дуже любите читати. У дитинстві не лінувалися ходити в бібліотеку, а зараз за хвилину завантажуєте будь-яку книгу. І це радує, тому що нинішні діти, які прагнуть до знань, мають доступ до будь-якої інформації. Ваша старша дочка – чим вона захоплюється? Можливо, теж хоче будувати кар’єру у фінансовій сфері, як мама?

– Обидві мої доньки дуже люблять читання. Для старшої дочки останній рік, звичайно, максимально присвячений навчанню, вона закінчує школу цього року, і дуже багато часу йде на підготовку до ЗНО. В цілому вона у нас дуже різнобічна особистість: закінчила музичну школу з відзнакою, з трьох років займається бальними танцями, ходить зі мною на пілатес і взагалі постійно вчиться чомусь новому і займається саморозвитком. Вона вирішила, ким хоче стати, але поки я би про це не говорила.

– Як поєднувати материнство і роботу банкіром?

– Для мене в цьому немає ніяких труднощів. І те, й інше – це невід’ємна частина мого життя і мене самої. Тому поєднувати в своєму житті все те, що ти нескінченно любиш, і що приносить тобі задоволення, не викликає ніяких труднощів.

– Є думка, що успішні батьки одразу вчать своїх дітей мислити іншими категоріями. У вас є якісь фішки у вихованні дітей? Як навчити дитину правильно поводитися з грошима, щоб вона не стала «мажором»?

– Якщо у батьків є досвід, і вони діляться з дітьми, то, безумовно, діти, вбираючи це, в подальшому зроблять менше помилок у житті.

Я багато, дуже багато говорю з дітьми про все. Наприклад, коли я приходжу з роботи, я розповідаю, як пройшов мій день, що мене турбує, які злети і падіння у мене були. Ми все проживаємо разом. Діти можуть з цього витягувати досвід, який їм у майбутньому може стати в нагоді.

Якщо ви даєте дитині любов і тепло, якщо ви чесно і відверто з нею спілкуєтеся, то ніколи в житті у вас не виросте мажор.

– Який шлях порадите обирати молодому поколінню: йти працювати в компанію, проходити через всі складнощі роботи з начальником, або ж одразу шукати ідеї для власної справи?

– У мене немає універсальної відповіді для всіх. Все залежить від людини і його характеру. Я, наприклад, обрала будувати кар’єру у великій компанії і змогла пройти весь шлях до позиції топ-менеджера. Комусь властиво відразу вигадувати і розвивати щось своє. Можу тільки порадити слухати себе, свої бажання, свою душу.

Про те, що робить щасливою

– Консерватизм банківської сфери відбивається на відпочинку? Як любите проводити вільний час? Ви з тих, хто полюбляє кататися на сноуборді або спокійно колекціонує картини, рідкісних порцелянових ляльок?

– Повторюся, я не вважаю банківську сферу консервативною. Що стосується відпочинку, я якось писала у блозі, що сноуборд і лижі – це зовсім не моє. Ми дуже любимо море, тому намагаємося відпустку проводити на пляжі під променями сонця. Якщо я сильно втомилася, то мені потрібно кілька днів пасивного відпочинку – виспатися, начитатися, відновити сили. Але як показує практика, вже через 3-4 дні моя невгамовна енергія піднімає мене з лежака, щоб дослідити місцевість, пам’ятки та історію того місця, де ми знаходимося.

– Як далеко йдуть ваші амбіції? Чи плануєте чогось досягати далі або ж найголовніше в житті вже досягнуто?

– У мене великі амбіції. Домагаючись бажаного результату, я завжди ставлю перед собою нові, ще більш глобальні і амбітні завдання. Я завжди буду шукати нові шляхи розвитку, підкорювати нові вершини і ставити перед собою грандіозні цілі.

– Чи вважаєте ви, що щастя – не в грошах? Можливо, все-таки в сучасному світі це твердження стало архаїчним? Є якась сума, яка допомогла б виконати вашу мрію і зробити вас щасливою?

– Я щаслива людина. І це залежить не від кількості грошей, а від внутрішнього стану. Я вмію бути щасливою в різних життєвих ситуаціях. Але гроші для мене теж важливі. Гроші дають свободу. Вони дають можливість подорожувати, лікуватися в будь-якій клініці світу в разі необхідності, забезпечувати якісну освіту своїм дітям. Для мене гроші – це інструмент реалізації моїх цілей і планів, але ніяк не джерело щастя.