1. Як буде працювати закон?
2. Чому саме зараз?
3. Як це відіб’ється на українцях?

Цілком можливо, що зовсім скоро податківці зможуть отримати доступ до банківських рахунків українських громадян без відповідного рішення суду. Парламент зареєстрував одразу два законопроекти, які надають податковим органам доступ до інформації про банківські рахунки українців – №4101 і № 4073. Якщо вони будуть прийняті, то фіскали зможуть відстежувати рухи за рахунками боржників, а також бачити баланс кожного платника податків за запитом, без дозволу суду.

Як буде працювати закон і що він принесе українцям, розбирався Maanimo.

Актуальна редакція закону про банки і банківську діяльність надає фіскальним органам можливість отримати від будь-якого українського банку інформацію про стан рахунків платників податків на підставі офіційного письмового запиту. Однак обсяг цієї інформації дозований і включає в себе тільки відомості про наявність банківських рахунків.

Органи поліції, НАБУ, СБУ та прокуратори мають набагато більше повноважень – при необхідності вони мають право на отримання інформації по всіх операціях, які проводилися банком за рахунками певного клієнта. Податкові органи також мають можливість отримати більш детальну інформацію про стан клієнтських рахунків, але вже не від представників банку, а від самого клієнта і виключно після офіційного запиту. Інший варіант – тільки після рішення суду.

Однак суди не поспішають надавати доступ до банківської інформації бізнесу, оскільки часто вважають вимоги фіскальної служби в задоволенні таких позовів необгрунтованими. Щоб отримати схвалення суду, податковій потрібно довести той факт, що перевірку не можна провести, не розкривши банківську таємницю.

Як буде працювати закон?

Ухвалення двох законопроектів значно розширить можливості фіскальної служби і дозволить їй отримати набагато більше інформації щодо рахунків бізнесу і руху коштів по ним без дозволу суду, а виключно за письмовим запитом до банку.

У законопроекті №4101 йдеться про те, що податківці отримають доступ до рахунків тих платників податків, з яких стягується податковий борг за рішенням суду. А це означає, що за запитом фіскальної служби банк надасть інформацію про стан рахунків, рух коштів за ними за конкретний проміжок часу, а також про наявність у боржника договорів на зберігання цінностей, цінних паперів, стан банківської комірки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що відсутність у фіскальної служби інформації по рахунках клієнта ускладнює стягнення коштів для погашення податкового боргу. Кабмін акцентує увагу на тому, що доступ до банківської таємниці дозволить податковим органам ефективніше стягувати борги з платників податків. І як аргумент трохи статистики: за 9 місяців 2020 року фіскальною службою сформовано і спрямовано 11 115 інкасових доручень на загальну суму в 7 892,4 млн грн, з яких стягнуто 134,5 млн грн, а це всього 1,7%, що несказанно мало. Це означає, що державна скарбниця недоотримує колосальні кошти.

Законопроект №4073 пропонує банківським організаціям надавати доступ до даних всіх клієнтів без винятку лише за запитом податкових органів. Це стосується як юридичних осіб, підприємців, так і звичайних фізосіб. Ініціатива передбачає отримання фіскалами інформації по балансу, пересуванням коштів за конкретний період часу, даних по контрагентах особи, що перевіряється, а також призначенням платежів.

Чому саме зараз?

Державний бюджет недоотримав значну частину коштів від підприємців-платників податків на тлі світової пандемії. Податкові органи були змушені призупинити перевірки у зв’язку з карантинними обмеженнями, бізнес отримав пільги, що вдарило по скарбниці гривнею. Тому уряд шукає інші способи отримання доходу, один з них – відкриття доступу до банківської таємниці і «тряска» боржників.

Однак не все так просто! Аналітики прогнозують, що «розв’язання рук» податковим органам може сильно збільшити тиск на платників податків і спровокувати їх перехід в тінь.

Як це відіб’ється на українцях?

Ухвалення законопроектів відіб’ється як на вкладниках банків, які накопичили депозити, ухиляючись від сплати податків, так і на звичайних громадянах. У першому випадку арифметика проста: фіскальна служба отримає інформацію щодо кількості накопичених на депозитних рахунках коштів і порівняє її з даними про сплату податків, які подав сам платник податків.

У другому випадку українцям доведеться оплачувати 19,5% податку, наприклад, за перепродаж товарів з зарубіжних сайтів. А може навіть дійти і до абсурдних ситуацій, коли при оплаті вечері за всю компанію в ресторані людина отримує від своїх друзів борг у вигляді переказів на свою карту на суму від 170 грн, і цілком ймовірно, що буде стягуватися податок 19,5% з кожного платежу. Тобто податкові органи будуть бачити в цих платежах отримання додаткових благ, які будуть обкладатися податком.

Вступ в силу обох законопроектів не викличе складнощів у банків, а ось у органів фіскальної служби однозначно додасться турбот. Те ж саме стосується і платників податків. Експерти в один голос твердять, що українці сприймуть посилення податкових норм як чергове «закручування гайок», що в майбутньому поведе більшість підприємців, так і простих українців в «тінь», а також позбавить банки частини комісійних.